Американський підприємець Ілон Маск уже тривалий час побоюється можливого ураження своїх супутників Starlink російською зброєю.
Про це в коментарі УНІАН розповів Андрій Колесник — колишній радник голови Державного космічного агентства України, який донедавна відповідав у відомстві за аналіз і прогнозування космічної діяльності.
За словами експерта, Росія погрожує атакувати комерційні супутники, які використовують у військових цілях, ще від 2022 року. Москва заявляє, що такі апарати можуть стати законними цілями для ураження.
Однак Колесник сумнівається, що РФ наважиться перейти до реальних атак. Одним із чинників стримування він назвав присутність на орбіті китайських супутників, кількість яких, за його оцінкою, значно перевищує кількість російських. На думку експерта, Пекін не дозволить Москві здійснити такий крок.
«Тобто це радше брязкання зброєю», — зазначив Колесник.
Одним із ключових чинників, які стримують країни від фізичного знищення супутників, експерт назвав синдром Кесслера. Це явище, за якого руйнування одного космічного апарата призводить до появи великої кількості уламків, що можуть пошкодити інші супутники на орбітах, які перетинаються з хмарою сміття.
Унаслідок цього може виникнути ланцюгова реакція: уламки руйнуватимуть інші апарати, утворюючи нові фрагменти, які створюватимуть додаткову небезпеку для космічної інфраструктури. У найгіршому випадку наслідки можуть охопити значну частину навколоземної орбіти.
«Цей ефект дуже влучно показали у фільмі „Гравітація“», — пояснив Колесник.
За словами експерта, наразі чотири держави продемонстрували можливість уражати супутники ракетами, запущеними із Землі. Це США, Китай, Індія та Росія.
Останньою таку спроможність продемонструвала РФ. 15 листопада 2021 року вона знищила старий радянський супутник. Колесник наголосив, що цей апарат мав особливе українське походження: його розробили та виготовили в Дніпрі, а вивели на орбіту ракетою-носієм, також виробленою в цьому місті.
Після випробування за допомогою наземних радарів вдалося ідентифікувати майже 1500 уламків. Водночас їхня фактична кількість могла бути значно більшою.
Утворена хмара сміття становила загрозу для Міжнародної космічної станції. У перші години після знищення супутника її екіпаж був змушений перейти до пілотованих капсул, щоб за потреби швидко повернутися на Землю. У наступні роки станція також неодноразово змінювала висоту орбіти, уникаючи небезпечних уламків.
Цей випадок, за словами експерта, продемонстрував, наскільки серйозними можуть бути наслідки руйнування навіть одного космічного апарата.
Колесник зазначив, що уламки з’являються не лише внаслідок навмисного знищення супутників. Старі апарати іноді руйнуються самостійно: наприклад, через нагрівання паливних баків, у яких залишилося пальне.
Працездатні супутники, обладнані двигунами, можуть змінювати траєкторію, щоб уникнути зіткнення. Такі маневри передбачені й у системі Starlink.
За словами експерта, SpaceX щороку звітує перед відповідною федеральною службою США про роботу супутників і кількість маневрів ухилення від уламків.
«Для розуміння: зараз на орбіті майже 11 тисяч супутників цієї системи, і за рік вони майже 500 тисяч разів коригують свої орбіти, аби уникнути потенційного зіткнення і не стати жертвою синдрому Кесслера», — зауважив Колесник.
Експерт вважає, що Росія та інші держави навряд чи широко використовуватимуть кінетичну зброю для знищення супутників, адже це створює небезпеку утворення масштабних хмар уламків. Натомість країни розробляють засоби, здатні виводити космічні апарати з ладу без їхнього фізичного руйнування.
Серед можливих технологій Колесник назвав системи спрямованої енергії, які можуть пошкоджувати мікроелектроніку супутника. У такому разі апарат втратить працездатність, але не розпадеться на численні фрагменти. З часом він може поступово знизити орбіту та згоріти у верхніх шарах атмосфери.
Також розробляються способи перешкоджання роботі супутників і технології, які передбачають захоплення апарата роботизованим механізмом із подальшим переміщенням на нижчу орбіту без його руйнування.
За словами Колесника, США офіційно повідомляли про розміщення зброї в космосі. Росія та Китай також розвивають відповідні спроможності, хоча публічно цього не підтверджують.
Перегони космічних озброєнь розпочалися ще за президентства Рональда Рейгана у США. Тоді ідея «зоряних війн» активно обговорювалася, однак згодом розробки значною мірою перейшли в менш публічну площину.
«Але всі розуміють наслідки руйнувань у разі використання космічного простору для війни. Тому зараз це фактично зброя стримування, як і ядерна зброя. Її будуть розміщувати, розвивати та нарощувати. Але застосування такої зброї настільки ж імовірне, як і ядерної», — пояснив експерт.
Він також повідомив, що в ООН тривалий час працює відкрита група, яка обговорює правила відповідальної поведінки в космосі. Водночас узгодити спільні підходи складно через розбіжності між державами, зокрема Росією та Китаєм.
Ці країни пропонують заборонити розміщення космічної зброї, однак, за словами Колесника, залишається невизначеним саме поняття космічної зброї та механізми перевірки її наявності на борту апаратів. Через це більшість держав не підтримують повну заборону.
Раніше повідомлялося, що близькі до російського диктатора Путіна академік Сергій Глазьєв та олігарх Костянтин Малофєєв, відомий своїми націоналістичними поглядами, опублікували спільний допис, у якому запропонували кілька варіантів знешкодження супутників Starlink.
Ми раніше інформували, що Росія підтримує тісні контакти зі США у космічній сфері, зокрема з американським підприємцем Ілоном Маском.
Пов’язані теми
