Багато людей вірять, що волосся та нігті продовжують рости після смерті, люди використовують лише 10% мозку, а золоті рибки забувають усе за три секунди. Проте наукові пояснення спростовують ці та інші поширені міфи про людський організм, тварин і рослини.
Видання Raketa зібрало десять популярних тверджень про біологію та пояснило, які з них правдиві, а які не відповідають дійсності.
1. Волосся та нігті продовжують рости після смерті – міф
Після смерті клітини перестають ділитися через нестачу кисню та поживних речовин. Тому ріст волосся й нігтів припиняється.
Відео дняВраження, що вони стають довшими, виникає через висихання та скорочення шкіри. Унаслідок цього корені волосся та нігті стають помітнішими. Саме цей процес і пояснює поширену помилку.
2. Грибні мережі допомагають деревам обмінюватися речовинами та сигналами – правда
У ґрунті нитки грибів утворюють розгалужені мережі, пов'язані з корінням дерев. Такий симбіоз називають мікоризою.
Завдяки цим зв'язкам рослини можуть отримувати воду та поживні речовини. Грибні мережі також можуть брати участь у передаванні хімічних сигналів, зокрема пов'язаних із появою шкідників. Це допомагає краще зрозуміти складні взаємозв'язки між рослинами та грибами.
3. Різні ділянки язика відповідають за різні смаки – міф
Популярна "карта язика" стверджує, що окремі його зони відповідають за солодкий, кислий, солоний і гіркий смаки. Однак це уявлення не відповідає сучасним науковим даним.
Рецептори основних смаків розташовані в різних ділянках язика. Тому його різні частини здатні сприймати кілька основних смаків, а не лише один конкретний.
4. Качкодзьоби є ссавцями, хоча відкладають яйця, – правда
Качкодзьоби належать до рідкісної групи яйцекладних ссавців. Вони розмножуються за допомогою яєць, але після вилуплення дитинчата харчуються молоком матері.
На відміну від більшості інших ссавців, качкодзьоби не мають сосків. Молоко виділяється через шкіру на животі матері, звідки його отримують дитинчата.
5. У новонароджених більше кісток, ніж у дорослих, – правда
У тілі новонародженої дитини налічують приблизно 270–300 кісток, тоді як у дорослої людини зазвичай 206.
Різниця пояснюється тим, що в процесі росту окремі кістки та їхні частини зростаються. Це відбувається, зокрема, з кістками черепа та хребта. У результаті скелет дорослої людини має меншу кількість окремих кісток.
6. Кроти повністю сліпі – міф
Кроти мають маленькі, недостатньо розвинені очі, пристосовані до життя під землею. Проте це не означає, що вони зовсім не бачать.
Ці тварини здатні розрізняти світло й темряву. Така чутливість допомагає їм орієнтуватися в умовах підземного середовища. Отже, поширене твердження про повну сліпоту кротів є перебільшенням.
7. Гриби генетично ближчі до тварин, ніж до рослин, – правда
Попри те, що гриби раніше часто зараховували до рослин, генетичні дослідження показали їхню близьку спорідненість із тваринами.
Гриби не виробляють поживні речовини шляхом фотосинтезу, а поглинають органічні речовини з навколишнього середовища. Крім того, їхні клітинні стінки містять хітин. Ці особливості відрізняють гриби від рослин і допомагають пояснити їхнє місце в системі живого світу.
8. Пам'ять золотої рибки триває лише три секунди – міф
Уявлення про те, що золоті рибки здатні пам'ятати інформацію лише протягом трьох секунд, не відповідає результатам наукових експериментів.
Ці риби можуть запам'ятовувати маршрути до їжі, кольори та певні сигнали протягом днів або навіть місяців. Отже, їхня пам'ять значно триваліша, ніж стверджує популярний міф.
9. Бджоли танцюють, щоб повідомити іншим, де є їжа, – правда
Бджоли використовують особливий танець із погойдуваннями, щоб передавати іншим робочим бджолам інформацію про джерело їжі.
За характером рухів родичі можуть визначити напрямок і відстань до місця, де є нектар або інша їжа. Для визначення напрямку бджоли використовують положення Сонця.
Цю систему комунікації досліджував зоолог Карл фон Фріш, який отримав Нобелівську премію за свої роботи про поведінку тварин.
10. Клітини мозку не можуть відновлюватися, а люди використовують лише 10% мозку, – два міфи
Щодо відновлення нервових клітин. Мозок не є цілком нездатним до змін і відновлення. У певних його ділянках можуть утворюватися нові нервові клітини – цей процес називають нейрогенезом. Водночас здатність мозку до такого відновлення обмежена, а пошкоджені нейрони не завжди можна замінити.
Щодо використання 10% мозку. Це поширений міф. Дослідження мозкової активності показують, що протягом дня працюють практично всі його ділянки, хоча не обов'язково одночасно або з однаковою інтенсивністю. Мозок виконує різні функції навіть під час сну, тому твердження про невикористані 90% не має наукового підґрунтя.
Вас також можуть зацікавити новини:
- В Чорнобилі знайшли чорні гриби, що харчуються радіацією
- Що відбувається з рівнем цукру в крові при вживанні білого хліба: перелічено 8 змін
- Знак з трьома людьми в одному автомобілі: що він означає


