Тобто Путін обіцяє перемовини вже після оголошення результатів виборів у США. Про це пише Вадим Денисенко.

Що це означає?

Путін робить ставку на знищення української економіки та на розвал фінансової коаліції після березневих виборів у Франції. Саме тому зараз він не хоче чути про заморожування війни.

Схоже, Путін щиро переконаний, що Трамп нікуди від нього не подінеться. Хоча треба чесно сказати: закон Грема не мав жодного шансу бути реально застосованим. Тут є ще один важливий момент, якого Володимир Путін чекав все своє життя: він може прямо послати президента США і йому нічого за це не буде.

На жаль, нове переговорне вікно можливостей з'явиться не раніше, ніж весною 2027 року.

Українці вже не вірять у справедливий мир

Ще пів року тому головним політичним наративом щодо російсько-української війни був наратив "справедливого миру". Що вкладалося в це поняття, винесемо за дужки, як мінімум, тому що єдиного канонічного розуміння цього терміна не існувало ніколи. Але зараз важливіше, що тепер ми переживаємо момент зміни базового наративу. Найгучнішими публічними проявами цих змін спочатку стали заяви Олексія Гончаренка про мирний план.

А потім всі дії, які робить Дональд Трамп по лінії дизельної угоди і не тільки, призвели до того, що в масовій свідомості тема "справедливого миру" починає потроху витіснятися темою: "що буде далі". Про це прямо і вголос практично ніхто не говорить, але ця тема стає домінантною непублічною темою для великої частини українців. І без змін на краще в тилу цей розворот стане вагомою частиною політичного дискурсу.

Важливо одразу зазначити: українці дуже прагматичні в оцінках і, що не менш важливо, не хочуть капітуляції. Навіть почесної. Але зміна наративу – це процес. І той, хто правильно сформулює новий наратив, матиме політичні дивіденди.