Черезвідключення світла та перепади напруги в оселях українців можуть ламатися холодильники, котли й телевізори. Чи можна повернути гроші за зіпсовану техніку і до кого з цим іти, пише "Судово-юридична газета".

В Україні й далі діють графіки відключень через наслідки масованих російських атак на енергетику. За даними "Укренерго", 5 листопада в частині областей світло вимикатимуть для всіх споживачів обсягом від двох до чотирьох черг.

Разом із перебоями люди стикаються ще й з перепадами напруги. Проте сам факт, що прилад зламався після повернення світла, ще не доводить провини енергетиків, зазначає видання. 

Відео дня

Головний документ у цій сфері – Закон "Про ринок електричної енергії". Крім нього, у таких спорах спираються на Цивільний кодекс, Правила роздрібного ринку електроенергії, Кодекс систем розподілу та постанову НКРЕКП № 375 про стандарти якості електропостачання, йдеться у матеріалі.

Скільки вольт має бути в розетці

За роз'ясненням НКРЕКП, номінальна напруга в побутовій мережі становить 230 В. Протягом тижня 95% усереднених показників мають триматися в межах ±10%, тобто від 207 до 253 В. Водночас, як наголошується, коротке перевищення 253 В саме собою ще не означає порушення, адже норму перевіряють за окремою методикою вимірювань.

Хто відповідає за якість світла

Електропостачальник продає електроенергію за договором, а розподіл мережами та якість струму забезпечує оператор системи розподілу, тобто обленерго. Згідно з Правилами роздрібного ринку, він несе відповідальність за збитки, яких завдав споживачеві, порушивши договір чи правила.

Проте, як пояснює видання, винне не завжди обленерго. Якщо аварія сталася у внутрішньобудинкових мережах багатоповерхівки, відповідати може управитель, ОСББ чи інша особа, яка утримує спільне майно будинку.

За роз'ясненням НКРЕКП, якщо споживач не згоден із тим, як обленерго розглянуло його скаргу, він може звернутися до Регулятора. Однак це не замінює суду і не гарантує, що вам присудять конкретну суму.

Технічним станом мереж опікується Держенергонагляд. Його акти перевірок, як і результати вимірювань, можуть стати доказами в суді. Якщо ж перепад спричинив пожежу, знадобляться документи ДСНС та висновки експертиз, зазначають автори матеріалу.

Чи мусить обленерго платити

НКРЕКП прямо дозволяє вимагати від оператора системи розподілу відшкодування, якщо майно зіпсувалося через неякісну електроенергію. У претензії треба вказати, що саме пошкоджено, і суму збитків, а розглянути її мають протягом 30 днів.

Утім, як зауважує видання, обов'язок розглянути претензію ще не означає обов'язку виплатити всю суму. Якщо обленерго не погоджується, спір вирішує суд.

Окремо існує компенсація за неякісну напругу. Вона становить 25% плати за послуги з розподілу електроенергії. Її нараховують щомісяця від дня скарги до усунення проблеми, якщо виконані встановлені умови. Проте, за даними видання, ці гроші не покривають вартості зламаного холодильника, телевізора чи котла. Тож стверджувати, що за будь-який стрибок напруги вам гарантовано повернуть повну ціну техніки, неправильно.

Чи рятує війна від відповідальності

Постанова № 375 не передбачає компенсацій, якщо порушення спричинили доведені форс-мажорні обставини, певні дії споживачів чи третіх осіб, а також законні графіки відключень.

Водночас, як пояснює газета, перерва у світлі і зіпсована техніка – це різні речі. Воєнний стан сам по собі не звільняє від відповідальності, а вирішальною є причина конкретної аварії.

Як довести, що винна напруга

За Цивільним процесуальним кодексом кожна сторона мусить доводити те, на що посилається. Споживачеві треба показати, що прилад справді зіпсований, скільки коштують збитки, що відповідач порушив свої обов'язки і що саме це спричинило поломку. Коли ж факт шкоди та обставини її заподіяння встановлено, діє презумпція вини: тоді вже відповідач має доводити, що не винен.

У пригоді стануть акти аварійних служб, висновки сервісних центрів, чеки на техніку й ремонт, фото та відео. Видання радить зафіксувати дату й час аварії, зберегти зламані прилади для огляду, повідомити обленерго і дізнатися, чи скаржилися сусіди.

Скаргу на якість електроенергії обленерго розглядає 15 днів. Якщо потрібні вимірювання, строк становить 30 днів, а для колективної скарги – 45 днів. Заміри тривають щонайменше сім днів і проводяться коштом оператора. Однак, як наголошують автори матеріалу, пізніші вимірювання не покажуть разового стрибка, який уже минув. Тому докази варто збирати одразу після інциденту.

Що вирішують суди

Як розповідається, у Києві в липні 2024 року в багатоповерхівці сталася пожежа. Як встановили суди, через неналежне утримання внутрішньобудинкових мереж у квартиру потрапила напруга близько 380 В, і загорілися електроприлади. Оболонський районний суд стягнув із районної керуючої компанії 454 577,46 грн майнової шкоди та по 5000 грн моральної кожному з двох співвласників. Київський апеляційний суд у жовтні 2025 року залишив рішення без змін.

У селі Біла на Чернівеччині після несправності трансформатора напруга підскочила до 350–400 В, і техніка зламалася в кількох домівках. До енергетиків звернулися 26 мешканців. Один із них подав позов до "Чернівціобленерго" і відсудив 1850 грн за ремонт холодильника та 5000 грн моральної шкоди. Щодо інших приладів суд відмовив, бо витрати на них не підтвердили доказами. Апеляція рішення не змінила. Протокол вимірювань, на який посилалося обленерго, склали лише наступного дня після аварії.

Житомирянка, яка через систематично нестабільну напругу купувала стабілізатори, домоглася, щоб суд зобов'язав "Житомиробленерго" забезпечити якісне електропостачання та виплатити їй 10 000 грн моральної шкоди. Апеляція це рішення підтримала, а Верховний Суд у грудні 2025 року відмовив енергетикам у відкритті касаційного провадження.

А ось мешканцю, у квартирі якого після аварії, за його словами, вибухнули конденсатори, а тестер показав 395 В, суд відмовив. Чоловік вимагав від КП "Житловик" 100 тис. грн. Однак Арцизький районний суд на Одещині вирішив, що він не підтвердив документами ні пошкодження конкретних приладів, ні причини поломки, ні суми збитків.

Не вдалося виграти й позивачу, який вимагав від "Хмельницькобленерго" понад 1,7 млн грн через неналежну напругу в житловому будинку. Держенергонагляд зафіксував відхилення до 257,08 В. Проте договір з обленерго уклала власниця будинку, а позивач не довів свого права на виплати. Верховний Суд 3 березня 2026 року залишив відмову без змін.

Натомість власниця будинку, де сталася пожежа, відсудила 1 934 912 грн. Пожежу пов'язували з можливим коротким замиканням в електролічильнику, що був на балансі обленерго. Рівненський апеляційний суд підтримав це рішення.

Енергетика України - інші новини

Раніше нардеп Олексій Кучеренко розповів, що всі ключові підстанції навколо Києва серйозно пошкоджені, а сама столиця здатна виробити лише 10–15% потрібної їй електроенергії. За його словами, саме стрибки напруги зупиняють метро, бо через них спрацьовує автоматичний захист обладнання. Тож графіки й аварійні відключення, як він вважає, залишатимуться з киянами постійно.

Водночас експерт Юрій Корольчук розповів, що аварії в енергосистемі частішатимуть навіть без ракетних ударів, бо обладнання на підстанціях зношене й давно потребує капітального ремонту. За його словами, під час збою диспетчер одразу знеструмлює систему, щоб не допустити ефекту доміно. Більш-менш стабілізуватися ситуація, як він вважає, почне ближче до кінця наступного тижня, однак зима через такі аварії буде схожою на минулу.

Вас також можуть зацікавити новини:

  • Колцентри, напади та викрадення: НАБУ оприлюднило подробиці про нову злочинну організацію
  • Деяким військовим дозволять служити за місцем проживання дітей: рішення Головнокомандувача
  • У Хмельницькій області мешкають 66 довгожителів: яку пенсію отримує 108-річна жінка