Польща знову вибухнула: до чого призведе боротьба Туска та Навроцького за конституційний суд

У Польщі розгорілася справжня конституційна криза. У пʼятницю ввечері, 30 жовтня, президент Кароль Навроцький перервав свій візит до Сенегалу й терміново повернувся до країни через зміну голови конституційного трибуналу (КБ).

Близько 18:00 на сайті суду зʼявилося повідомлення, що голову Богдана Свєнчковського та віцеголову Бартоломея Соханського відсторонили від посад, а суддя Анна Корвін-Пьотровська, маючи найбільший стаж, очолила КБ. При цьому на сторінці суду в Х зʼявилося повідомлення про «незаконне захоплення вебсайту КБ» і спробу «державного перевороту».

Ситуація на перший погляд стосується кадрових ротацій, які не мали призвести до політичного вибуху й силового протистояння. Адже восени 2027 року в Польщі відбудуться парламентські вибори, тож країна й без того знаходиться в перманентній політичній кризі через протистояння між урядом та президентом. За Навроцьким стоїть лідер партії «Право і справедливість» (ПіС) Ярослав Качинський, який у четвер, 29 жовтня, заявив, що Польщі потрібно почати переговори про вихід з ЄС.

Проте одразу після оголошення про зміну керівництва, біля КБ зібралися протестувальники, які намагалися силою прорватися до будівлі. Один із чоловіків, назвавшись слюсарем, перерізав болгаркою ланцюг, і потім натовп виламав ворота. Дехто просто перелазив через огорожу, кидаючи стільці й пляшки в поліцейських. Вже після опівночі до КБ прибув Навроцький, який теж силою намагався потрапити в будівлю, з розгону наштовхнувшись на суддю Анна Корвін-Пьотровську.

Вже на ранок суботи, 31 жовтня, Навроцький скликав термінові парламентські консультації через «порушення конституційного ладу». Проте протистояння навколо КБ тягнеться ще від 2015 року. Хто винний у черговому загостренні ситуації, і до чого це може призвести? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Двовладдя в КБ: чому вибухнула конституційна криза

На початку 2026 року КБ мав лише 9 із 15 суддів, що створювало проблеми для повноцінної роботи. Тож у березні Сейм обрав 6 нових суддів, щоб заповнити вакансії. Проте Навроцький прийняв присягу лише у двох — Магдалени Бентковської та Даріуша Шостка — піддаючи сумніву процедуру обрання інших чотирьох. Паралельно Навроцький наголошує, що за законом необхідний мінімум — це 11 суддів — для розгляду справ КБ має.

Четверо суддів, яких Навроцький не запросив до присяги, склали її в Сеймі. Президентська адміністрація не вважає це законною процедурою, а Богдан Свєнчковський відмовлявся допустити їх до розгляду справ. Проте в середині жовтня Венеційська комісія дійшла висновку, що за певних умов судді можуть скласти присягу без фізичної присутності президента.

Тож урядова коаліція, яка приходила до влади, обіцяючи провести судову реформу, взялася, за словами Туска, за «відновлення верховенства права». Міністр закордонних справ Радослав Сікорський додав, що КБ «був політизований популістським урядом, який втратив владу на виборах 2023 року».

Йдеться про ПіС, яка протягом 2015-2023 років при владі взяла під контроль КБ, змінивши правила його роботи, не виконала частину рішень самого трибуналу та призначила своїх суддів. Через порушення принципу верховенства права та підрив незалежності судової системи Євросоюз навіть заморозив значну частину фінансування для Польщі.

Тож зараз у польському КБ фактично утворилося двовладдя. Судді трибуналу заходять на посаду на 9 років. Вже колишній голова Богдан Свєнчковський та інші судді, які орієнтуються на нього, були призначені за роки ПіС при владі. Ця група не допускала новопризначених цього року у Сеймі, де більшість за коаліцією Туска, суддів до роботи.

Тож у пʼятницю, 30 жовтня, Анна Корвін-Пьотровська, маючи найбільший стаж, очолила КБ, перебрала керівництво його роботою і викликала поліцію, повідомивши про можливу загрозу життю й здоров’ю суддів і працівників КБ, та ризик порушення громадського порядку.

«Демократична держава в сучасній Європі не може функціонувати без конституційного суду», — заявила в пʼятницю ввечері Анна Корвін-Пьотровська, додавши, що КБ має справи, що розглядаються ще від 2013 року. До того ж, через відсутність необхідного рішення загальних зборів, КБ не зміг ухвалити власний бюджет на 2027 рік.

Парламентські вибори: протистояння президента та прем’єра

Це вписується в загальне політичне протистояння між президентом та урядом. Наприклад, Навроцький так само офіційно не призначає багатьох польських послів, наприклад у США та в Україні. Проте суперечка навколо послів ніколи не доходила до силового інституційного протистояння, як це сталося в пʼятницю, 30 жовтня, щодо діяльності КБ.

Під будівлю конституційного трибуналу у Варшаві приїхав Ярослав Качинський, колишній премʼєр Матеуш Моравецький (Качинський виключив його з ПіС, і згодом Моравецький створив власну партію «Розвиток плюс»), колишній міністр оборони, депутат Сейму від ПіС Антоній Мацеревич та інші представники «Права і справедливість». Проте найбільш показовою була участь у цьому політичному силовому протесті під стінами КБ Гжегожа Брауна, євродепутата й лідера проросійської «Конфедерації корони польської».

ТСН.ua писав, як у нещодавньому інтервʼю Rzeczpospolita Навроцький допустив участь «Конфедерації корони польської» у правому «сенатському пакті» — узгодження кандидатів між партіями, щоб вони не конкурували один з одним. Хоча у Польщі опубліковано багато незалежних журналістських розслідувань, які доводять зв’язок оточення Брауна з Росією, зокрема поїздок до РФ, які фінансувалися фондами, пов’язаними з Росією тощо.

Навроцький і ПіС не приховують солідаризації з відверто проросійськими силами в Польщі. А боротьба за КБ відбувається в рамках ширшого передвиборчого протистояння. У всіх країнах конституційні суди перевіряють, чи відповідають закони конституції, і можуть визнавати окремі положення або законодавчі акти в цілому неконституційними. Саме КБ стане центральною інституцією, якщо після парламентських виборів у Польщі восени 2027 року певні політичні сили візьмуться оскаржувати їхні результати.

Міністр юстиції і генпрокурор Вальдемар Журек заявив, що прокуратура розслідує поведінку Кароля Навроцького під час нічного прориву будівлі КБ. Судді продовжують перебувати всередині, а правоохоронці охороняють порядок ззовні. Проте навіть після парламентських консультацій, які скликав Навроцький, кризу навряд чи вдасться подолати. У Навроцького та ПіС Качинського є лише ресурс вулиці та протестів. Проте навряд чи ще один силовий штурм будівлі КБ додасть їхнім політсилам, які відкрито солідаризуються з польськими антиєвропейськими та проросійськими партіями, електоральних балів. Тож можна очікувати поглиблення політичної кризи та скандалів у стінах Сейму.