У серпні 1841 року неподалік американського міста Лебанон у штаті Теннессі з неба нібито падали дощем червоні краплі, а разом із ними — шматки м’яса та жиру, які згодом передали на дослідження науковцям.
Про цю історію та інші випадки незвичайних опадів пише Popular Science.
Як у Теннессі пішов дощ із крові та м’яса
Двоє поневолених людей працювали на тютюновій плантації неподалік Лебанона, коли почули незвичайний стукіт дощу по листю. Однак вода була темно-червоного кольору, а на рослини падали ще й невеликі шматочки, схожі на м’ясо та жир. Свідки занесли листя до помешкання власника плантації, який повідомив про дивну подію сусідам.
Історія швидко набула розголосу. Зібрані зразки незрозумілої речовини передали доктору Жерару Троосту — відомому на той час досліднику природничої історії та колекціонеру. Відкривши пакунок, він відчув різкий запах гнилої органіки. Після дослідження Троост дійшов висновку, що речовина справді мала тваринне походження.
«Немає сумніву, що ця речовина є матерією тваринного походження і належить нашій планеті», — зазначив він.
Масштаб явища також вражав. Вільям Купер, який приїхав подивитися на незвичайне місце, описав ділянку, де впали рештки: приблизно 37–55 метрів завширшки та 550–730 метрів завдовжки. За його словами, запах речовини був настільки неприємним, що забруднював усе повітря навколо.
Згодом результати дослідження опублікували в American Journal of Science. Троост припустив, що сильний вітер міг підхопити частину тіла тварини, яка розкладалася, і занести її у хмару. Там рештки нібито могли певний час залишатися у в’язкому стані, а потім випасти на землю разом із дощем. Однак це була лише гіпотеза, а не доведений механізм.
До чого тут повстання Ната Тернера
Загадкова подія в Теннессі сталася на тлі гострої суспільної напруги в американських штатах, де існувало рабство. Майже за десять років до цього, у серпні 1831 року, поневолений проповідник і тесляр Нат Тернер очолив одне з найкривавіших повстань поневолених людей в історії США.
Перед повстанням Тернер розповідав про видіння незвичайних вогнів у небі та краплі крові на кукурудзі, які сприймав як релігійні знаки. Під час повстання він та його послідовники вбили 55 білих людей. У відповідь місцеві загони та озброєні натовпи вбивали поневолених і вільних темношкірих мешканців. Точна кількість загиблих серед них невідома.
Тому звістка про кривавий дощ у 1841 році викликала не лише цікавість, а й страхи та релігійні тлумачення. Частина мешканців південних штатів побоювалася, що це може бути передвісником нового повстання. Натомість у північних штатах дехто сприймав незвичайну зливу як небесне попередження про жорстокість рабства.
Згодом з’явилася версія, що історію вигадали двоє поневолених людей, які першими розповіли про побачене. Однак уже в грудні 1841 року ця версія зазнала критики на сторінках The Western Journal of Medicine and Surgery. Остаточної відповіді, що саме сталося на плантації, так і не знайшли.
Чому з неба падають м’ясо та червоний дощ
Хоча «кривавий дощ» і падіння тваринних решток часто згадують разом, науковці вважають, що ці явища можуть мати зовсім різне походження.
Одна з можливих версій падіння м’яса пов’язана з потужними повітряними потоками. Сильний шторм або смерч здатний підхопити рештки тварин, перенести їх на певну відстань і скинути в іншому місці. Інша гіпотеза стосується птахів-падальників, які можуть переносити частини туш і губити їх під час польоту. Подібними механізмами намагаються пояснити й задокументовані випадки, коли після буревіїв на землю падали риби, жаби або комахи.
З червоним дощем ситуація інша. Його колір не обов’язково означає, що з неба падає кров. Вода може набувати червоного відтінку через пил, пісок або мікроскопічні організми, які потрапляють в атмосферу й змішуються з опадами.
Один із найвідоміших сучасних прикладів стався 2001 року в індійському штаті Керала. Під час мусонного сезону там періодично йшов дощ червоного кольору, який залишав рожеві сліди на одязі та поверхнях. У зібраних зразках виявили червоні частинки, схожі на спори водоростей. Саме вони, за одним із наукових пояснень, і забарвлювали воду. Інша група дослідників пов’язувала явище з пилом, принесеним із районів Західної Азії.
Існувала також гіпотеза, що червоні частинки могли мати позаземне походження та потрапити в атмосферу після руйнування комети. Однак ця версія не отримала широкого визнання в науковому середовищі.
Дослідник історичних повідомлень про криваві дощі Патрік Маккефферті звертає увагу, що стародавні люди часто сприймали незрозумілі природні явища як послання богів або передвісники катастроф. Сучасна наука вже може пояснити частину таких випадків, але далеко не всі. Як влучно підсумував дослідник кривавих дощів Том Максвелл, перед незрозумілим найдоречнішою відповіддю іноді залишається проста фраза: «Я не знаю».
Незвичайні явища в небі — що ще спостерігали у світі
Червоний колір опадів не завжди пов’язаний із кров’ю. У грудні 2025 року після дощів на іранському острові Ормуз вода, що стікала до моря, набула насиченого червоного відтінку. Причиною стало вимивання з місцевого ґрунту мінералів, зокрема гематиту — природної форми оксиду заліза, який забарвлює землю та воду в червоні кольори.
Інші незвичайні явища виникають безпосередньо в атмосфері. 22 жовтня 2026 року над Харковом спостерігали хмари Asperitas, нижня поверхня яких нагадувала хвилі бурхливого океану. Незвичайні хвилясті хмари привернули увагу мешканців міста, а метеорологи пояснили, що це рідкісна форма хмарних утворень, яку внесли до Міжнародного атласу хмар.
Ще один незвичайний атмосферний феномен зафіксували над Тибетським плато: там з’явилися яскраво-червоні спалахи, відомі як спрайти. Вони виникають високо над грозовими хмарами, тривають лише частки секунди й можуть охоплювати величезні ділянки неба. Рідкісні червоні розряди відрізняються від звичайних блискавок і належать до явищ, які науковці продовжують досліджувати.
Пов’язані теми



