Зрештою, той, хто присвятив своє життя порятунку інших, опинився буквально на вулиці у повній самотності. Як один з найбільших гуманістів в історії людства втратив все, розповідаємо у матеріалі 24 Каналу.
AdvЯк травматичний досвід Дюнана заклав початок Червоного Хреста?
Дюнан народився 1828 року у заможній швейцарській родині. Його батьки активно займалися благодійністю й навчали сина, як важливо піклуватися про інших. З юного віку він долучався до різноманітних гуманітарних проєктів. Зокрема, й релігійних. Вже у 24 роки він став одним із засновників женевського відділення Християнської асоціації молодих людей.
Паралельно Дюнан намагався розвиватися у сфері бізнесу. Обійнявши посаду президента у фінансово-промисловій компанії, він планував освоювати велику земельну ділянку на території Алжиру. Для цього довелося здійснити робочу поїздку до Італії, щоб зустрітися з Наполеоном III. У муніципалітеті Сольферіно Дюнан став свідком однієї з найкривавіших битв століття.
РекламаДюнан вирішив не залишатися осторонь й допомогти постраждалим. Для цього він організував команду з місцевих, які були готові займатися благодійною діяльністю. Варто зауважити, що її левову частку становили жінки та дівчата. Дюнан вірив: саме жінки у майбутньому відіграватимуть вирішальну роль для миру та добробуту людства.
Повернувшись додому у Женеву, Дюнан описав пережите у книзі "Спогад про Сольферіно". Крім того, він почав працювати над створенням нейтральної міжнародної організації, яка допомагатиме постраждалим від воєн. Так у 1863 році розпочалася історія організації, яку сьогодні людство знає під назвою Червоний Хрест. Дюнан сподівався, що коли настануть мирні часи, організація залишатиметься неактивною. Водночас якщо починатимуться війни, дозвіл на роботу доведеться отримувати від керівників усіх країн, які братимуть участь у протистояннях.
Також Дюнан наполягав на необхідності укласти міжурядову угоду, яка визнала б нейтралітет організації та дозволяла їй надавати допомогу в зоні бойових дій. Власне ця ідея стала підґрунтям для підписання першої Женевської конвенції у 1864 році.
РекламаВід бажання врятувати світ до особистого краху
Зосередившись на гуманітарній діяльності, Дюнан не міг приділяти достатньо часу своєму бізнесу. Зрештою, бажання зробити світ кращим привело мрійника до краху: банкрутства та втрати не лише фінансів, але й репутації та можливості впливати на життя власної організації. Найсильнішого удару Дюнану завдав його компаньйон Гюстав Муаньє. Скориставшись вразливістю колеги, він змусив піти його з посади очільника Червоного Хреста.
Втративши все, Дюнан переїхав до Парижа, де жив у скруті. Грошей не вистачало навіть на продукти. Зрештою, Дюнан оселився у швейцарському притулку для літніх людей. Водночас він продовжував відстоювати свої ідеї й навіть ініціював у Лондоні проведення міжнародного конгресу, присвяченого боротьбі з работоргівлею.
Як Дюнан отримав Нобелівську премію?
Доленосним для Дюнана став 1895 рік, коли він зустрівся й поспілкувався з журналістом Георгом Баумбергером. Після публікації статті, написаної на основі розмови, Дюнан отримав Нобелівську премію миру. Водночас кошти він заповів на благодійність, а сам повернувся до будинку для літніх людей.
