1 листопада о 12:00 на телеканалі 2+2 вийде новий випуск інформаційно-пізнавального проєкту "Загублений світ. Містичні свята". Напередодні Геловіну, який традиційно святкують у світі 31 жовтня, ведучий Геннадій Попенко занурить глядачів у світ містики, моторошного потойбіччя та традицій. Він розповість про український відповідник Геловіну, пояснить традиції перевтілень наших предків у чортів, ведмедів та інших химерних істот. Як наші предки уявляли спілкування з померлими, навіщо ряджені знімали ворота з подвір’їв і блокували димарі та який сенс вкладали в ці обрядові дійства?
Як і Геловін, українська Маланка пов’язана з химерними образами, масками та уявленнями про потойбічний світ. Проте за українським перевдяганням стояла не лише розвага: обрядові дійства мали символічне значення. Наші предки вірили, що в особливі дні межа між світом живих і потойбіччям ставала тоншою, в цей час душі померлих можуть повертатися до рідних домівок, а разом із ними активізуються й надприродні сили.
Чому українці перевдягалися в чортів
Відео дняМаски, страхітливі костюми та незвичні голоси були способом відтворити образи потойбічних істот. За словами професорки, завідувачки кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка Олесі Наумовської, перевтілення мало особливу роль у народних обрядах.
"Робили страхітливі фігури, обмотувалися, наприклад, соломою, ставали на ходулі, говорили якимись потойбічними голосами, дуже приглушеними, або, навпаки, дуже високими", – пояснює дослідниця.
Такі дійства були частиною маланкування. Ряджені символічно представляли потойбічний світ і могли з’являтися в образах чортів, ведмедів та інших химерних персонажів. За традицією, їх мали гостинно приймати в кожній хаті, а не проганяти: господарі обдаровували гостей, пригощали їх і дозволяли виконувати обрядові витівки.
Але чому подарунки колядникам і рядженим мали таке значення? Олеся Наумовська пояснює цей звичай через давні уявлення про зв’язок живих із померлими, яких намагалися задобрити.
"Коли ми обдаровуємо колядників, це ми фактично здійснюємо жертвопринесення для померлих", – пояснює дослідниця.
За народними повір’ями, навіть шкода, якої завдавали ряджені, могла вважатися доброю прикметою. Вони могли зняти ворота, нагорнути сніг під двері чи заблокувати димар. Таке обрядове бешкетництво сприймали як своєрідний містичний захист господарів на весь рік.
Як святкують Маланку сьогодні
Маланка й досі живе в українських громадах. Святкування супроводжується масштабними перевдяганнями, виготовленням костюмів і вуличними дійствами, у яких давні образи набувають нового життя.
У селі Белелуя на Івано-Франківщині Маланку офіційно визнано елементом нематеріальної культурної спадщини України. Однією з найяскравіших частин місцевого святкування є "борінка" – змагання між молодими чоловіками, перевдягненими в чортів і ведмедів, які представляють різні частини села.
Масштаб перевтілення вражає навіть без містичних пояснень: солом’яні костюми можуть важити до 40 кілограмів. А після завершення дійства їх символічно спалюють, очищуючи землю від зла та нечистої сили.
Сьогодні Маланка для багатьох – передусім яскраве народне дійство. Водночас у її образах і звичаях збереглися відгомони давніх уявлень про захист оселі, вшанування предків і взаємодію живих із потойбічним світом. Саме тому українська традиція перевдягання в нечисту силу – це не просто моторошний карнавал, а частина культурної пам’яті, у якій досі можна розгледіти сліди світогляду наших предків.
Більше про українські містичні свята, таємничі обряди й давні народні вірування дивіться в неділю о 12:00 у новому випуску "Загубленого світу" на телеканалі 2+2.
Вас також можуть зацікавити новини:
- День української писемності 2026: як відзначається і що потрібно знати
- Коли Введення, Андрія та Різдвяний піст: церковний календар на листопад 2026
- Свята в листопаді 2026: що відзначаємо та чи будуть додаткові вихідні
