Конституційний Суд України опублікував рішення, яким визнав конституційною заборону на умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, а також тих, хто вчинив умисне вбивство двох або більше людей. Суд наголосив, що залучення таких засуджених до військової служби пов’язане з додатковими ризиками для військових і цивільних.

Про це повідомив Конституційний Суд України в соцмережах.

Рішення №13-р (ІІ)/2026 Другий сенат КСУ ухвалив 28 жовтня 2026 року за результатами розгляду конституційної скарги засудженого Анатолія Лужинецького. Суддею-доповідачем у справі був Віктор Городовенко.

Предметом розгляду стали окремі положення частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України. Вони не дозволяють застосовувати умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби за контрактом до осіб, які відбувають довічне ув’язнення, та засуджених за умисне вбивство двох або більше людей.

У Конституційному Суді пояснили, що звільнення для проходження військової служби має особливу правову природу й відрізняється від загального механізму умовно-дострокового звільнення.

«Цей механізм встановлює додаткову спеціальну юридичну можливість припинення відбування покарання», — йдеться в офіційному повідомленні Суду.

Його застосування пов’язане не з оцінкою виправлення засудженого, а з можливістю залучити його до військової служби за контрактом за визначених законом умов. Такий порядок діє лише під час мобілізації та/або воєнного стану.

Крім того, для проходження служби засуджений має відповідати встановленим вимогам щодо віку, стану здоров’я, фізичної підготовки та професійно-психологічного стану.

Суд вказав на ризики для військових і цивільних

Окрему увагу КСУ приділив специфіці військової служби, яка передбачає носіння, зберігання та застосування зброї, а також використання бойової техніки.

У Суді зазначили, що залучення до війська людей, які вчинили особливо тяжкі насильницькі злочини, може створювати додаткові загрози для військової дисципліни, субординації та виконання бойових завдань.

Такі ризики, за висновком КСУ, стосуються також життя і здоров’я інших військовослужбовців та цивільного населення.

«За таких обставин держава не лише має право, а й зобов’язана враховувати зазначені ризики під час визначення осіб, щодо яких може бути застосовано механізм умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби», — наголосили в Конституційному Суді.

Чи можуть довічно ув’язнені вийти на волю?

У КСУ окремо пояснили, що неможливість скористатися спеціальним механізмом звільнення для проходження військової служби не позбавляє довічно ув’язнених інших передбачених законом можливостей змінити свій правовий статус і домогтися припинення відбування покарання.

Суд підкреслив, що вимога забезпечити засудженим до довічного позбавлення волі реалістичну перспективу звільнення не означає обов’язкового доступу до кожного передбаченого законом механізму.

«Її сутність полягає в забезпеченні для такої особи юридичної можливості домогтися перегляду необхідності подальшого відбування покарання у виді довічного позбавлення волі та, за наявності відповідних підстав, звільнення від нього», — зазначили в Суді.

Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду у четвер, 29 жовтня.

Нагадаємо, Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову чоловіка, якого мобілізували до Національної гвардії України. Він наполягав, що через релігійні переконання не може проходити військову службу.

Пов’язані теми