Львів, Луцьк і не тільки: як Росія розширює географію повітряного терору і що буде далі – аналіз 24 Каналу

Восени цього року Росія активізувала терор проти західних областей України. Якщо раніше основна увага під час масованих нальотів, зокрема дронів, була прикута до центру країни та прифронтових регіонів, то тепер дедалі частіше під загрозою опиняються Волинь, Рівненщина, Львівщина і навіть Закарпаття.

популярні відео

Для реалізації таких атак окупанти вдаються до нових тактик – випробовують нові маршрути для реактивних дронів, намагаються вдосконалити способи керування ними та шукають можливості розширити арсенал далекобійного озброєння.

24 Канал з’ясував, яку мету поставила собі Росія, яку роль тут відіграє Білорусь і якими можуть бути нові загрози для західного регіону. Більше – читайте далі в матеріалі.

Якими маршрутами рухаються дрони

Росія не лише збільшує інтенсивність атак на західні області України, а й випробовує нові маршрути для своїх безпілотників.

Зокрема, реактивні "Герані-4" окупанти запускають із Криму через Одещину, уздовж кордону з Молдовою, у напрямку західних регіонів.

Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов повідомляв, що недавно чотири безпілотники долетіли до Львова, ще кілька – до Луцька.

Вони подолали приблизно 820 – 880 кілометрів, рухаючись на висоті 5 – 6 кілометрів зі швидкістю 320 – 380 кілометрів на годину.

Такі польоти свідчать, що Росія перевіряє можливості реактивних дронів на великих відстанях. Щоб збільшити дальність, окупанти можуть зменшувати бойову частину безпілотників, звільняючи місце для додаткового пального. У такому разі дрон здатен долетіти далі, хоча його руйнівна сила в разі влучання може бути меншою.

Додаткові можливості для таких атак Росія отримує завдяки Білорусі. На її території працюють ретранслятори, які підсилюють сигнал і допомагають підтримувати зв'язок із безпілотниками на значній відстані від пунктів управління.

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко пояснює, що російські дрони в такий спосіб, зокрема, дістаються Волині для атак об’єктів поблизу Польщі.

Отже, Білорусь допомагає Росії підтримувати керування безпілотниками під час ударів по українському тилу. При цьому, як зазначав Демченко, українська сторона не фіксувала перекидання додаткових російських підрозділів до білоруського кордону. Тобто нині мовиться передусім про технічну підтримку повітряних атак.

Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат також коментував польоти реактивних безпілотників до західних регіонів в ефірі Ранок.LIVE. За його словами, Росія використовує різні майданчики для запуску безпілотників, зокрема військові аеродроми.

Сили оборони знають про ці об'єкти та завдають по них ударів, однак противник може змінювати місця запуску. Це ускладнює прогнозування наступних атак і свідчить, що росіяни продовжують шукати нові способи застосування далекобійних дронів.

Яку мету переслідує Росія

Військовий оглядач Денис Попович припустив, що російське командування прагне охопити повітряним терором якомога більшу територію України.

Зараз ми бачимо, що дуже суттєво дістається західним регіонам, які раніше не зазнавали такого впливу російських ударів. Це Ковель, Луцьк, Рівне, Волинська область. Навіть окремі селища Волині потрапляють під удари, – наголосив він.

Попович вважає, що Кремль розраховує на втому українців від війни та прагне спонукати їх вимагати від влади поступок Москві.

1 / 4

Наслідки чергових атак на Захід України / Фото ДСНС

Цей розрахунок вписується в ширшу стратегію виснаження України. Коли військові цілі не вдається досягти очікуваними темпами на фронті, удари по тилових регіонах стають ще одним способом тиску.

Сьогодні міський голова Львова Андрій Садовий розповів, що росіяни запускають у цьому напрямку по дві – три хвилі реактивних безпілотників щодня.

За словами мера Львова, основними цілями залишаються об'єкти енергетичної інфраструктури, зокрема підстанції. Росія продовжує бити по енергетичній інфраструктурі, намагаючись ускладнити життя цивільних, створити додаткові проблеми для економіки та посилити психологічний тиск на суспільство.

Ураження таких об'єктів має наслідки далеко за межами місця влучання. Енергетична система пов'язує між собою різні регіони, а пошкодження її елементів може позначатися на електропостачанні, роботі підприємств і повсякденному житті людей.

Тому розширення географії атак – це не лише збільшення кількості міст під загрозою, а й спроба створити додаткове навантаження на критичну інфраструктуру країни.

Однак тут важливо звернути увагу на ще одну деталь – під час атак на західні області російські "Шахеди" можуть неодноразово змінювати напрямок руху. Зокрема, дрони здатні перелітати з Волині на Львівщину, а потім повертатися назад, кружляючи поблизу окремих населених пунктів.

Такі маневри не лише змушують людей довше перебувати під загрозою обстрілів, а й можуть мати розвідувальну мету. Попович припустив, що росіяни в такий спосіб намагаються виявити особливості роботи української протиповітряної оборони.

Росіяни можуть відстежувати, де активуються радіолокаційні станції та з яких позицій українські військові ведуть вогонь. Зібрані дані росіяни аналізують, щоб надалі враховувати їх під час планування нових атак.

Попри зміну тактики противника, українська ППО продовжує збивати значну частину безпілотників, що прямують до західних регіонів.

Чому не варто забувати про звичайні "Шахеди"

Попри увагу до реактивних безпілотників, не варто вважати, що саме вони становлять єдину або головну загрозу для західних областей. Росія продовжує масово використовувати й класичні "Шахеди", які мають власні переваги.

Юрій Ігнат наголошує, що звичайні дрони-камікадзе залишаються особливо небезпечними для центральних і західних регіонів України. Вони здатні долати значні відстані, тому можуть атакувати тилові області навіть без застосування нових реактивних моделей.

Звичайні класичні "Шахеди", я хочу сказати, нікуди не ділися, особливо це стосується центральних і західних регіонів, тому що мають вони запас ходу, відповідно, радіус ураження більший, ніж реактивні– підкреслив він.

Крім того, російські військові комбінують різні типи безпілотників залежно від завдань і тактичної ситуації. Враховують вони й погодні умови, які можуть впливати на перебіг атаки. Тому поява реактивних дронів не означає, що попередні засоби ураження втратили актуальність.

Які нові дрони планує застосовувати ворог

Паралельно Росія розвиває швидкісні ударні апарати, які за характеристиками наближаються до крилатих ракет. Військовий експерт Роман Світан, аналізуючи нові російські розробки для 24 Каналу, звернув увагу на "Філін", "Бандероль", "Герань-5" та інші зразки озброєння.

За словами експерта, використання турбореактивних двигунів дає змогу таким апаратам розвивати швидкість до 700 кілометрів на годину й долати понад тисячу кілометрів. Водночас їхня бойова частина може бути меншою, ніж у традиційних крилатих ракет. Це дає Росії можливість створювати відносно дешевші засоби ураження, які потенційно можна виробляти у великих кількостях.

Головна небезпека полягає в тому, що за умови масштабування виробництва Росія зможе частіше застосовувати такі цілі під час комбінованих атак. Вища швидкість скорочуватиме час на їхнє виявлення та перехоплення, а велика дальність дозволятиме завдавати ударів по містах далеко від лінії фронту.

Водночас слід розрізняти вже зафіксоване застосування реактивних дронів і перспективи нових розробок. Росія вже випробовує можливості реактивних безпілотників на західному напрямку, тоді як масштаби майбутнього використання нових ракето-дронів залежатимуть від результатів випробувань та виробничих можливостей противника.

Чи справді на західні області полетить балістика

Окрім безпілотників, Росія розглядає можливість розширення арсеналу засобів ураження. Один із потенційних сценаріїв – розміщення російських балістичних ракет на території Білорусі.

Президент Володимир Зеленський заявляв, що Москві потрібна підтримка Олександра Лукашенка не лише для роботи ретрансляторів, а й для розміщення інших видів озброєння, зокрема балістики.

За даними української розвідки, Росія планує до кінця 2026 року завершити випробування ракети, здатної долати до 800 кілометрів. У разі успішної реалізації цього задуму під загрозою опиняться й західні регіони України. Розташування ракет ближче до українського кордону могло б скоротити час підльоту та ускладнити реагування на удар.

Водночас наразі можливе розміщення балістики в Білорусі не варто подавати як доконаний факт. Мовиться про загрозу, на яку звертає увагу українське керівництво, оцінюючи подальші плани Росії та її співпрацю з Мінськом.

Військовий оглядач Василь Пехньо раніше для 24 Каналу зауважував, що створення такої зброї може затягнутися. На процес впливають технічні проблеми, санкційні обмеження та дії Сил оборони України, які намагаються знищувати російські військові об'єкти й послаблювати виробничі можливості противника.

Крім того, в інтересах України діяти на випередження. Експерт підсумував, що найкращим варіантом протидії залишається ліквідація пускових установок та елементів виробництва російської зброї.