У Києві на Михайлівській площі помітили козу, яка блукала поміж експонатів виставки знищеної російської військової техніки під час сигналу «повітряна тривога» і в густий туман. Тварина щипала траву між бруківкою і навіть була не проти поласувати квіткою з рук перехожого, який знімав відео.

У мережі обговорюють: звідки взялася коза у самісінькому центрі Києва, та ще й поруч із будівлею МЗС України.

ТСН.ua поспілкувався з власником тварини. Валерій Марченко вже багато років тримає кіз у центрі столиці.

Трагедія з козами та нове життя

Раніше у чоловіка було дві біленькі кізочки полтавської породи — Зіта та Мира, яких знав майже весь Київ, принаймні ті містяни, які часто бували в районі Софійської площі. Тварини випасалися у центральних парках столиці, об’їдали кущі та траву, підходили до перехожих. Ці бойові кози не боялися людей у формі, переходили дорогу на зелений сигнал світлофора та дозволяли дітям себе гладити.

У 2023 році невідомі, за версією пана Валерія, зарізали його Зіту у дворі на Малій Житомирській, де він тримав тварин. На жаль, поліція зловмисників так і не знайшла, а загибель кози списали на безпритульних собак.

«Після трагедії із Зітою я був у відчаї. Під час нападу Миру теж покалічили, вона прожила ще кілька місяців. Тих моїх кізочок дуже любили діти — гладили, спілкувалися з ними. Коли нас бачили на вулиці, то всі казали, що ми даруємо перехожим усмішку. Кізочки були для містян справжнім антистресом під час війни. Після їхньої загибелі благодійники дали мені кошти на придбання нових. Тепер тримаю камерунських кіз — це найменша карликова порода цих домашніх тварин. Зараз у мене їх троє: Малюк, Хлопчик і Квітка», — розповідає ТСН.ua Валерій Марченко.

Камерунські кози та нові випробування

Чоловік каже, що знайомі порадили йому завести саме камерунських кізочок — вони маленькі, товариські, невибагливі до їжі та дуже спокійні. За тваринами пан Валерій їздив аж у місто Верхньодніпровськ на Дніпропетровщині. Пригадує, як цілу ніч провів у дорозі.

«Потягом їхали до Дніпра, а звідти маршруткою до Верхньодніпровська, потім ще на таксі до власника кіз. Взяли ми пару — Бусінку і Синка. А вже від них народилися Квіта, Малюк та Хлопчик. Згодом із Бусінкою у Києві трапилася біда: її збила на вулиці машина, водій утік із місця ДТП. Не краще склалася доля у цапика Синка (так його назвав син власника) — його вкрали невідомі. Я звертався до поліції, але знайти не можуть. Навіть у зоопарк телефонував, думав, може, туди хтось відвів, але ні — зник безслідно», — розповідає Валерій Марченко.

Чоловік пригадує, як ходив зі своїми новими козами на Поділ, Володимирську гірку, Андріївський узвіз. Каже, що за ними юрмою бігали діти, фотографувалися, гладили та обіймали тварин.

«Тепер дарую усмішки перехожим із камерунськими козами. А на Михайлівській площі у кадр могла потрапити моя Квітка (по-домашньому Квіта). Вона дуже розумна та хитра кізочка. Щойно побачить людину, яка щось їсть на вулиці, одразу біжить до неї, крутиться поруч і просить смачненького. Чіпляється доти, доки не отримає бажаного. Вже знає й виконує багато команд, любить позувати перед камерою», — додає чоловік.

Він розповідає, що Квітка — дійна кізочка. Її молоко Валерій віддає сусідам, які виховують дитину із синдромом Дауна.

«Козяче молоко має корисні властивості, я це знаю, бо давно займаюся козами. Молоко від Квіти п’є наша сонячна сусідка. Віддаємо його просто так, нехай дитині буде лише на здоров’я», — каже господар.

Від камерунського цапа Синка, який безслідно зник у Києві, у Валерія Марченка залишилося два синочки: Хлопчик та Малюк (по-домашньому Малиш).

«Малиш — каліка, має проблеми з ніжкою. Метрів 200 може самостійно пройти і все — треба нести на руках. Раніше я з ним ходив на прогулянки у сквер біля Золотих воріт, а зараз він набрав ваги й йому важко ходити — болить ніжка. Треба показати ветеринару», — каже власник тварин.

Потрібна допомога, щоб пережити зиму

Найбільше пана Валерія турбує настання зими: світла через російські обстріли вже немає по декілька годин. Чоловік стурбований єдиним питанням: чим годувати своїх трьох камерунських кіз, тож не відмовиться від допомоги волонтерів або благодійників.

Його кізочки їдять сіно, солому, гарбузи, буряки та інші овочі. Також їм підійде зерно ячменю, гороху чи вівса.

Контакти для допомоги: 095 546 19 80 (Валерій Марченко).

Пов’язані теми