"Маску прищемили хвіст": Шейтельман про Starlink, проблеми Трампа та нові плани Кремля

Відновлення роботи Starlink для українських військових відбулося після гострої суперечки навколо обмежень супутникового зв'язку, а Ілон Маск був змушений публічно пояснювати рішення SpaceX. Усе це відбувається напередодні проміжних виборів до Конгресу США, які можуть суттєво змінити політичні можливості Дональда Трампа та його оточення.

популярні відео

Політтехнолог Михайло Шейтельман у своєму авторському огляді, який публікує 24 Канал, припустив, що на Маска могли вплинути не лише суспільний резонанс, а й загроза величезних фінансових втрат. Він також проаналізував вибори в Бразилії та Сербії, зміни в американській політиці, українські удари по Росії та причини, з яких Кремль намагається відкласти новий раунд переговорів.

Вибори у Бразилії зберегли БРІКС

Напередодні американських проміжних виборів важливі політичні події відбулися і в інших країнах. Однією з них стало голосування у Бразилії, де, за наведеними Шейтельманом результатами, чинний президент Лула да Сілва отримав 51,7% голосів, а його конкурент Флавіо Болсонару – 48,2%.

Перемога Лули виявилася несподіваною для самого політтехнолога. Він припускав, що після першого туру Болсонару зможе здобути перевагу, а його прихід до влади матиме важливі наслідки для міжнародного об'єднання БРІКС.

Болсонару говорив про можливість виходу Бразилії з цієї організації. Такий крок міг би послабити платформу, яку Росія та Китай використовують для зміцнення міжнародних зв'язків і просування власних політичних інтересів.

Проте перемога правого кандидата не гарантувала б Україні більшої підтримки. Його батько підтримував контакти з Володимиром Путіним, а сам Флавіо не обіцяв Києву суттєвої допомоги.

Ми не зруйнували БРІКС, але насолили Трампу. Якби переміг Болсонару, це була б перемога Дональда Трампа, адже це була його ставка– зазначив Шейтельман.

Результат голосування також суперечить твердженням, що ультраправі політики сьогодні неминуче перемагають у різних країнах світу. Лула представляє лівий політичний напрямок і значною мірою спирається на соціальні програми, допомогу малозабезпеченим, розвиток освіти та медицини.

Його біографія теж незвичайна: майбутній президент виріс у бідності, рано залишив школу та почав працювати. Попри це, він зміг побудувати тривалу політичну кар'єру й учетверте очолити Бразилію.

Для Трампа поразка Болсонару стала невдачею на іншому континенті. А в Європі результат парламентських виборів виявився ще болючішим для політика, якого Кремль багато років вважав своїм партнером.

Вучич не зміг зберегти владу

У Сербії Александар Вучич розраховував змінити президентську посаду на крісло прем'єр-міністра. За планом, який описав Шейтельман, після відставки він мав очолити свою партію, перемогти на парламентських виборах, а згодом змінити розподіл повноважень між президентом та урядом.

Подібні політичні перестановки вже використовувалися в Росії. Вучич також намагався утримувати владу, поєднуючи демократичні виборчі процедури з дедалі більшою концентрацією впливу навколо власного оточення.

Однак перемогу здобув опозиційний "Студентський список", сформований навколо протестного руху. Його учасники протягом двох років виходили на вулиці, виступаючи проти сербського керівництва.

Вучич підтримував близькі особисті стосунки з Путіним, отримував російські державні нагороди та водночас намагався балансувати між Москвою і Заходом. Сербія навіть постачала артилерійські боєприпаси, які потрапляли до України, хоча її політичне керівництво не відмовлялося від співпраці з Кремлем.

Після поразки Вучич звинуватив у втручанні європейські країни та американський deep state – так звану глибинну державу, яка, за його твердженням, виступає проти Трампа.

Це однозначно удар по Трампу. Це Європа проти трампізму. Ось вам приклад того, як сили, що протистоять таким політикам, здатні перемагати– заявив політтехнолог.

Однак зміна влади в Сербії не означатиме негайного розриву з Росією. Представники студентського руху раніше заявляли, що не збираються запроваджувати санкції проти Москви. Така позиція пов'язана, зокрема, із сильними проросійськими настроями в сербському суспільстві.

Водночас країна прагне членства в Європейському Союзі. За припущенням Шейтельмана, новій владі доведеться поступово узгоджувати зовнішню політику з європейськими партнерами, а це може змінити й відносини Белграда з Кремлем.

Особливо показовими він вважає звинувачення самого Вучича на адресу американських політичних інституцій. Адже саме їхньої активності після виборів до Конгресу очікують і противники нинішнього курсу адміністрації Трампа.

Америка не обмежується Трампом

Проміжні вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада, однак дострокове голосування вже триває. Шейтельман розповів історію українки Анни, яка прийшла на виборчу дільницю в невеликому американському містечку й почула від літньої волонтерки слова підтримки України.

Жінка впізнала українське походження виборчині за прізвищем, розповіла про співчуття українцям та своє позитивне ставлення до Володимира Зеленського. Водночас вона зізналася, що їй соромно за поведінку американського президента.

Цю історію політтехнолог навів як приклад настроїв, які існують у США незалежно від риторики Білого дому. Адже американське суспільство та політичні інституції далеко не завжди поділяють погляди чинного президента.

Сам Трамп продовжує передвиборчі виступи, під час яких дедалі частіше повертається до власних заслуг та образ. Зокрема, він знову розкритикував Норвегію через те, що не отримав Нобелівську премію миру, хоча стверджує, що зупинив вісім воєн.

Шейтельман нагадав, що премію присуджує Норвезький Нобелівський комітет, а не уряд країни. Він також порівняв показники розвитку Норвегії та США, звернувши увагу на високі результати скандинавської держави за рівнем життя, людського розвитку й сприйняття корупції.

Під час інших мітингів Трамп розповідав про власні когнітивні тести, хвалився тим, що впізнав носорога серед зображень тварин, а також робив суперечливі заяви про рекордну бідність в Америці.

На думку політтехнолога, російське керівництво може помилково сприймати таку поведінку як ознаку того, що Сполучені Штати втратили здатність проводити послідовну зовнішню політику.

Вони не розуміють, що Америка – це не лише Трамп. В Америці є той самий deep state: люди з десятиліттями політичного досвіду, не з шоу-бізнесу, а системні гравці рівня Байдена чи Обами– пояснив Шейтельман.

Йдеться про політиків, конгресменів та державні структури, які продовжують працювати незалежно від особистих симпатій президента. Їхні рішення можуть впливати на державні контракти, оборонну допомогу, санкції та роботу американських компаній.

Можливості цих інституцій, за припущенням політтехнолога, уже могли проявитися в історії з Ілоном Маском. Адже після тривалих суперечок щодо використання Starlink ситуація для українських військових несподівано змінилася.

Що змусило Маска відступити

Приблизно за два тижні до відновлення повноцінної роботи Starlink Україна зіткнулася з низкою проблем у відносинах зі США. Трамп вимагав припинити удари по російських нафтопереробних заводах, а Київ повідомляв про труднощі з супутниковим зв'язком та отриманням розвідувальної інформації.

Згодом Володимир Зеленський підтвердив, що Starlink знову працює на необхідній швидкості, а Україна отримує інформацію про російські балістичні пуски. Президент також пов'язав позитивні зміни із суспільним резонансом навколо попередніх обмежень.

Після відновлення зв'язку Маск опублікував розгорнуте пояснення. Він заявив, що українські військові нібито порушили умови використання цивільного Starlink, застосовуючи його для наступальних ударів безпілотниками.

Водночас власник SpaceX окремо згадав Starshield – іншу супутникову систему, пов'язану з державними військовими програмами США. Рішення щодо її застосування належать до сфери відповідальності американських державних структур.

Шейтельман звернув увагу, що обмеження Starlink над територією Росії відрізняються від його використання українськими військовими на тимчасово окупованих територіях.

Starlink над територією Російської Федерації не працює. Маск це чудово знає. Коли ми завдаємо далекобійних ударів по Росії, Starlink там не використовується. Крим – це Україна, Донецьк – це Україна, Луганськ – це Україна– наголосив політтехнолог.

Він також не погодився з формулюванням Маска, ніби метою українських військових є вбивство людей. Завдання України полягає у звільненні окупованих територій, захисті населення та припиненні російської агресії.

Водночас значення SpaceX для оборони України політтехнолог не заперечує. Компанія забезпечила технологію, яка стала надзвичайно важливою для зв'язку на фронті, а її внесок у підтримку українських військових справді великий.

Проте після своїх попередніх рішень Маск не просто відновив роботу сервісу, а й почав детально виправдовуватися. Причину такої зміни поведінки Шейтельман пов'язує з можливими політичними та фінансовими наслідками для мільярдера.

Я думаю, Маску просто прищемили хвіст. Причому дуже серйозно. Він розуміє, що його компанії можуть втратити десятки, якщо не сотні мільярдів доларів капіталізації через ці сумнівні справи з Трампом– припустив Шейтельман.

Компанії Маска працюють із великими державними контрактами США, тому конфлікт із американськими інституціями може вплинути на їхні перспективи та ринкову вартість. Політтехнолог припускає, що юристи бізнесмена могли отримати відповідні попередження, зокрема через контакти з представниками Державного департаменту.

Існує також ризик парламентських розслідувань. Після зміни складу Конгресу законодавці можуть зацікавитися рішеннями SpaceX, її державними контрактами та обставинами обмеження зв'язку для України.

Навіть можливе президентське помилування не усунуло б усіх політичних наслідків такої перевірки. Маска могли б викликати на слухання, а його юристам довелося б враховувати ризики нових юридичних претензій.

Свою роль міг відіграти й тиск впливових політиків, які підтримують Україну. Серед них Шейтельман згадав Бориса Джонсона, британського короля Чарльза та американських сенаторів і конгресменів.

На його думку, відновлення Starlink стало результатом поєднання кількох чинників. Суспільна реакція привернула увагу до проблеми, а можливі наслідки для бізнесу зробили подальше протистояння значно дорожчим для Маска.

Кремль отримав відповідь із Конгресу

Публічні заяви Маска одразу використали російські представники. Зокрема, глава Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв підтримав його критику так званих розпалювачів війни та почав звинувачувати європейських політиків у перешкоджанні мирним домовленостям.

Серед його мішеней опинилися британські та європейські лідери, американські демократи, сенатор Чак Шумер і критики Дональда Трампа. Дмитрієв також виступив на захист Джареда Кушнера, навколо якого виникли звинувачення щодо міжнародних фінансових зв'язків.

Однак російському представнику відповів республіканський конгресмен Дон Бекон. Його реакція виявилася особливо показовою, оскільки пролунала від представника партії самого Трампа.

Ваша країна – агресор. Ваша країна бомбить міста, тероризує цивільних і катує військовополонених. Ми відчуваємо найглибшу зневагу до вас і до Путіна– заявив Бекон у відповідь Дмитрієву.

Цей випадок Шейтельман розглядає як нагадування, що російське керівництво не може розраховувати на підтримку всіх республіканців лише через особисту позицію Трампа.

Якщо після виборів зміниться більшість у Конгресі, американські законодавці матимуть більше можливостей ініціювати розслідування та переглядати санкційну політику. Не виключається й посилення обмежень проти окремих російських посадовців, які зараз беруть участь у переговорах із Вашингтоном.

Водночас відновлення Starlink уже має безпосереднє значення для українських військових. На фронті продовжуються бойові дії, а Сили оборони завдають нових ударів по російських промислових підприємствах.

Україна знайшла нові цілі в Росії

Попри суперечки навколо атак на російські нафтопереробні заводи, удари по підприємствах, пов'язаних із виробництвом пального та озброєння, тривають. Останнім часом українські безпілотники атакували кілька заводів синтетичного каучуку, зокрема "Воронежсинтезкаучук", який входить до групи "Сібур".

Шейтельман звернув увагу, що це вже третє підприємство подібного профілю, яке опинилося під ударом протягом кількох днів. Інтерес до цих виробництв пов'язаний не лише з їхньою основною продукцією.

Коли нам заборонили бити по нафтопереробних заводах, ми знайшли спосіб підтримувати паливну кризу в Росії. Не обов'язково руйнувати сам НПЗ, якщо можна позбавити його можливості виробляти потрібний бензин– пояснив політтехнолог.

Йдеться про виробництво метил-трет-бутилового етеру (МТБЕ). Цю хімічну речовину використовують як присадку для підвищення октанового числа бензину. Вона допомагає отримувати пальне з характеристиками, необхідними для сучасних автомобільних двигунів.

Подібні виробництва працюють, зокрема, в Омську, Пермі, Тобольську та Воронежі. Пошкодження заводів, які забезпечують російську паливну галузь такими компонентами, може ускладнювати випуск бензину належної якості навіть за умови збереження основних потужностей НПЗ.

Другий напрямок українських ударів – підприємства, що виготовляють складові для ракетного озброєння. Зокрема, повідомлялося про атаку на завод "Енергія" в Єльці Липецької області, який виробляє хімічні джерела струму та акумулятори для військових систем, серед яких "Іскандер".

Також під удар потрапило підприємство "Протон" в Орловській області. За наведеними повідомленнями, для ураження таких об'єктів Україна використовувала крилаті ракети Storm Shadow.

Окремо з'явилася інформація про велику залізничну аварію поблизу Єкатеринбурга, де зійшли з рейок вагони вантажного потяга та спалахнули цистерни з пальним. Причини події залишаються невідомими, але її наслідки привернули увагу до російської паливної логістики.

Росія водночас продовжує удари по українській цивільній інфраструктурі. Шейтельман згадав повідомлення мережі "Епіцентр" про знищення чотирьох торговельних комплексів протягом останніх днів.

У таких умовах питання завершення війни стосується не лише військових операцій чи політичних переговорів. Для України принциповими залишаються повернення полонених, звільнення викрадених громадян і безпека людей, які продовжують жити під російською окупацією.

Небезпека для жителів Олешок

Під час останнього обміну з російського полону повернулися 270 українців – 261 військовий та дев'ятеро цивільних. Серед звільнених були захисники Маріуполя й "Азовсталі", а також люди, яких Росія утримувала ще з 2018 та 2020 років.

За інформацією, яку Шейтельман отримав від родичів окремих військовослужбовців, частина звільнених поки не могла зустрітися із сім'ями. Після тривалого полону люди потребують медичного обстеження, лікування та відновлення.

Паралельно готувалася гуманітарна операція в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині. Її проведення планували на ніч проти 27 жовтня, однак залишалося багато запитань щодо організації безпечного виїзду цивільних.

Політтехнолог отримав повідомлення від людей, які підтримують зв'язок із мешканцями міста. Вони розповідали про нестачу водіїв, загрозу обстрілів та страх перед можливим примусовим вивезенням на територію Росії.

Найбільшу тривогу викликав маршрут евакуації. Мешканцям повідомляли про можливість обрати між виїздом до Росії та поверненням на підконтрольну Україні територію, проте не було зрозуміло, як саме забезпечать другий варіант.

Уявіть, ви багато років живете під окупацією. Знаєте, що росіяни катують і вбивають людей. А тепер вам кажуть: хочете до України – ми повеземо вас через окуповані території. І люди бояться, що дорогою просто зникнуть– пояснив Шейтельман.

Особливе занепокоєння викликала загроза фільтрації. Люди побоювалися, що під виглядом евакуації їх можуть доставити до таборів або вивезти вглиб Росії, де вони втратять можливість зв'язатися з близькими.

Шейтельман назвав майбутню операцію своєрідною перевіркою здатності домовлятися з Москвою. Якщо навіть гуманітарний виїзд цивільних супроводжується ризиком примусового переміщення, це створює додаткові запитання до значно масштабніших переговорів про завершення війни.

Кремль чекає на американські вибори

Росія погоджується обговорювати новий раунд тристоронніх переговорів за участю України та США, але наполягає на проведенні зустрічі після 4 листопада. Шейтельман пов'язує таку позицію насамперед із проміжними виборами до американського Конгресу, які відбудуться 3 листопада.

Кремль не хоче створювати для Дональда Трампа додаткових проблем до завершення голосування. Відкрита відмова від американських мирних ініціатив або нові максималістські вимоги Росії могли б викликати гостру реакцію Вашингтона саме в розпал виборчої кампанії.

Офіційним поясненням перенесення переговорів Москва називає День народної єдності, який у Росії відзначають 4 листопада.

Вони ж не скажуть: ми не можемо проводити переговори до американських виборів. Ні, вони говорять: у нас велике свято – День народної єдності. Ось після нього й почнемо розмовляти– іронічно зауважив політтехнолог.

При цьому російські вимоги залишаються незмінними. Москва знову порушує питання повернення НАТО до конфігурації 1997 року, що означало б перегляд військової присутності Альянсу в країнах Центральної, Східної та Північної Європи.

Подібні ультиматуми Кремль висував ще перед повномасштабним вторгненням. Тепер їх намагаються повернути до міжнародного порядку денного, використовуючи переговори щодо України для ширших домовленостей із Заходом.

Українська позиція водночас передбачає чіткі обмеження для можливого компромісу. Володимир Зеленський наголошував, що Київ не погодиться на нейтральний статус, обмеження чисельності чи можливостей української армії та юридичне визнання окупованих територій російськими.

Серед перших практичних кроків Росії Україна вимагає припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та судноплавству. Київ також прагне залучити до переговорів європейських партнерів, оскільки вимоги Москви безпосередньо зачіпають безпеку країн ЄС і НАТО.

Шейтельман припускає, що Кремль розраховує використати період після американських виборів для просування нових вимог. Однак до початку наступного раунду переговорів може змінитися політичний баланс у Вашингтоні, а разом із ним – можливості Дональда Трампа одноосібно впливати на рішення щодо України.

Михайло Шейтельман про справжні причини відновлення Starlink, поразку Вучича та вибори у США: дивіться відео