Телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з російським диктатором Владіміром Путіним викликала розбіжності серед європейських союзників України. Керівники двох північноєвропейських країн хотіли передати Кремлю свої сигнали щодо майбутніх переговорів про завершення війни, однак прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала їхню ініціативу.

Про це пише Bild.

Чому Данія розкритикувала розмову з Путіним

Фредеріксен заявила, що дуже скептично ставиться до ініціативи Фінляндії та Норвегії. За її словами, інші європейські партнери не погоджували цей контакт, а ознак того, що Росія справді прагне миру, вона не бачить.

«Я вважаю, що Європа має триматися разом, а не діяти самостійно», — сказала данська прем’єрка.

Вона наголосила, що європейські країни повинні координувати свої кроки у відносинах із Москвою, а не проводити окремі переговори, які можуть створити враження роз’єднаності.

Прем’єр Норвегії Стьоре, зі свого боку, наполягав, що союзників і партнерів заздалегідь поінформували про телефонну розмову. Водночас він пояснив, що Фінляндія та Норвегія виступали від імені власних держав, а не всієї Європи. У спільній заяві лідери підтвердили, що й надалі підтримуватимуть Україну.

Розмова тривала півтори години замість запланованих 20 хвилин

За інформацією Bild, спочатку на телефонну розмову відводили близько 20 хвилин, однак вона тривала приблизно півтори години. Стубб після контакту охарактеризував обговорення як відверте та змістовне.

Фінський президент і норвезький прем’єр хотіли безпосередньо передати Путіну свої сигнали напередодні майбутніх переговорів щодо припинення війни. Вони наголосили, що результат російської агресії матиме прямий вплив на безпеку їхніх країн і Європи загалом.

Стьоре також підкреслив величезні людські та матеріальні втрати, яких завдає війна, і наголосив на необхідності зниження напруженості. Обидва лідери заявили, що дипломатичні контакти мають сприяти справедливому й тривалому миру.

Водночас офіційне повідомлення Кремля не містило ознак того, що Путін готовий поступитися попередніми вимогами. Москва наполягала, що мир нібито можливий лише за умови повного врахування інтересів Росії, та звинуватила країни ЄС і НАТО в політиці, яка, за версією Кремля, затягує бойові дії.

Переговори щодо України — останні новини

Після розмови з Путіним Стубб і Стьоре зв’язалися з Володимиром Зеленським, щоб обговорити її результати. Український президент повідомив, що європейські лідери передали Кремлю чіткий сигнал щодо необхідності припинити удари по українській енергетиці та критичній інфраструктурі. Також сторони обговорили підготовку до наступного раунду переговорів. Київ наголошує, що дипломатичні контакти мають супроводжуватися конкретними кроками Росії для зниження напруженості та припинення атак.

Наступний раунд переговорів України, США та Росії планують провести в Абу-Дабі в першій половині листопада. У Кремлі заявили, що зустріч відбудеться у тристоронньому форматі, проте не виключили участі європейців на пізніших етапах. У Брюсселі прагнуть отримати безпосередній вплив на мирний процес, побоюючись, що Вашингтон і Москва можуть узгодити умови без належного врахування позицій європейських союзників України. Саме тому ЄС домагається можливості долучитися до переговорів щодо України.

Пошук спільного європейського підходу до переговорів триває вже кілька днів. 22 жовтня стало відомо, що країни ЄС обговорюють призначення єдиного представника для контактів із Путіним, щоб не допустити домовленостей Вашингтона й Москви без участі Брюсселя. Серед можливих кандидатів називали президента Фінляндії Александра Стубба, який має контакти з Дональдом Трампом. Згодом у Європі почали обговорювати ширший склад делегації — зокрема п’ятьох представників, які могли б представляти європейські країни під час майбутніх переговорів про перемир’я.

Пов’язані теми