Археолог Марк Мерроні з Оксфордського університету дослідив залишки римського військового форту в північній частині графства Пембрукшир в Уельсі. Серед знахідок — уламки кераміки, черепиці, письмове приладдя та монети, зокрема дві, датовані кінцем IV століття. Вони привернули увагу до давнього валлійського переказу про римського імператора, який нібито облаштував військовий табір неподалік.

Про це пише Daily Galaxy.

Як археолог знайшов невідомий римський форт

Пошуки почалися ще 2002 року, коли Мерроні досліджував римську віллу в цьому регіоні. Тоді один із його колег поцікавився, чому настільки велика римська споруда опинилася у віддаленій частині Уельсу. Це наштовхнуло археолога на думку, що неподалік могла проходити важлива римська дорога, яка сполучала поселення та військові об’єкти.

У 2022 році дослідник простежив окремі ділянки ймовірного давнього шляху, а 2024-го під час вивчення супутникових знімків помітив незвичні контури земляних укріплень неподалік села Кріміч. Їхня форма нагадувала римські допоміжні форти — прямокутні споруди із заокругленими кутами.

Площа об’єкта становить приблизно три гектари. Такий розмір відповідає військовим укріпленням, де могли розміщуватися допоміжні підрозділи римської армії. Попередні дослідження також виявили контури кількох прямокутних будівель усередині укріпленої території.

Що знайшли під час розкопок

На початку вересня 2026 року археологи заклали п’ять розкопів у місцях, де, за попередніми даними, могли розташовуватися основні споруди форту. Дослідження виявили залишки підлог із глини та тонких кам’яних плит, основу оборонного валу, поверхню давньої дороги зі слідами коліс і ділянку шляху, точний вік якого ще не встановили.

Серед споруд дослідники ідентифікували ймовірні залишки будинку командира, штабу та зерносховищ. Також знайшли піч із фрагментами римської керамічної черепиці та численні уламки глиняного посуду.

Інші предмети розповіли про повсякденне життя людей, які перебували на цій території. Археологи виявили свинцевий веретенний тягарець для прядіння ниток, залізний стилус для письма на воскових табличках, сокиру для оброблення деревини та ігрову фішку.

Особливу увагу привернули монети: одна датується III століттям, а ще дві — кінцем IV століття. Саме останні збігаються за часом із життям імператора Магна Максима, якого валлійські перекази знають під ім’ям Максен Вледіг.

Як форт пов’язали з легендою про імператора

За попередньою версією Мерроні, укріплення могли збудувати між 74 і 78 роками нашої ери, під час військових кампаній римського намісника Секста Юлія Фронтіна. Це приблизно на три століття раніше за часи Магна Максима, який відігравав важливу роль у політичному житті Римської імперії наприкінці IV століття.

Археолог припускає, що імператор і його військо могли повторно використовувати вже наявний форт. Така версія узгоджується з валлійською легендою, хоча поки що не доводить, що Магн Максим справді перебував саме на цьому місці.

Переказ про нього міститься у середньовічній збірці валлійських оповідей «Мабіногіон». У творі «Сон Максена Вледіга» розповідається про імператора, який вирушив до Британії, а під час військових походів піднявся на пагорб Френні-Ваур у горах Преселі. За легендою, він розбив там табір, який називали Кайдер Максен.

Саме неподалік цього пагорба розташований знайдений форт. Однак між переказом, записаним через багато століть після описуваних подій, і археологічними свідченнями залишається часовий проміжок, який потребує додаткових досліджень.

«Якщо Магн Максим був там, то там мала бути армія», — пояснив Мерроні, обґрунтовуючи можливий зв’язок між легендою та укріпленням.

Водночас знахідки не є остаточним доказом перебування імператора у цьому форті. Монети могли потрапити на територію значно пізніше за час його заснування, а самі археологічні рештки підтверджують передусім присутність римлян у цій частині Уельсу.

Дослідник планує опублікувати результати роботи та продовжити вивчення місцевої мережі римських доріг. Подальші розкопки можуть допомогти точніше встановити періоди використання укріплення та з’ясувати, чи справді воно було пов’язане з подіями, які зберегла валлійська легенда.

Римська спадщина — останні археологічні знахідки

На півночі Іспанії археологи виявили добре збережений римський військовий табір I століття до нашої ери. Поруч знайшли сліди масштабної пожежі, яка знищила кельтське поселення та два храми. Дослідники припускають, що руйнування могло бути частиною військової стратегії римлян, спрямованої на підкорення місцевого населення. Знахідка римського табору біля знищеного кельтського міста допомагає краще зрозуміти, як розширювалася римська присутність у Європі.

В іншому археологічному дослідженні на півдні Німеччини будівництво автобану привело науковців до залишків римської дороги, які пролежали під землею близько двох тисяч років. Поряд із нею знайшли стародавні поховання та предмети бронзової доби, що свідчить про заселення цієї місцевості задовго до приходу римлян. Виявлена римська дорога під автобаном показує, наскільки важливими військові й торговельні шляхи були для розвитку давніх поселень.

Археологічні знахідки допомагають відтворювати не лише військову історію Римської імперії, а й життя звичайних людей. У Болгарії дослідники натрапили на останки молодого римлянина всередині великого глиняного глечика, які пролежали там близько 1600 років. За однією з версій, чоловік міг сховатися від нападників, однак обставини його смерті залишаються предметом дослідження. Такі відкриття, як загадкова знахідка римлянина в глечику, дають змогу розглядати стародавню історію не лише через імператорів і війни, а й через долі окремих людей.

Пов’язані теми