Сьогодні – День української мови та писемності 2026: історія та традиції свята

24 Канал розповідає детальніше, хто саме започаткував День української писемності та мови і чому держава змінила дату його святкування.

Історія Дня української мови та писемності

Історія цього важливого свята бере свій початок у листопаді 1997 року. Саме тоді президент Леонід Кучма підписав Указ № 1241/97, яким офіційно затвердив День української писемності та мови. Влада ухвалила таке рішення, щоб підтримати ініціативу низки громадських організацій.

Засновники нерозривно пов'язали нову подію з днем вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця. Цей видатний чернець Києво-Печерської лаври створив знамениту "Повість минулих літ", тому історики цілком справедливо називають його батьком нашого рідного слова.

Тривалий час українці відзначали це свято 9 листопада. Однак зовсім нещодавно, у 2023 році, після переходу Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви на новоюліанський календар дати багатьох релігійних подій змістилися на 13 днів назад.

Оскільки духовенство перенесло день пам'яті Нестора Літописця на 27 жовтня, державне свято також потребувало оновлення. У липні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав новий документ, який остаточно закріпив зміну в календарі. Тепер ми щороку шануємо свято рідної мови саме 27 жовтня.

Щороку в навчальних і культурних закладах проводяться заходи, присвячені Дню української мови та писемності. Зокрема, відбуваються лекції, семінари, конференції та громадські акції на підтримку цього свята.

Водночас у школах діти беруть участь у Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика, який відбувається щорічно з 1999 року.

Головною і наймасштабнішою традицією цього дня незмінно залишається Радіодиктант національної єдності. Команда Українського радіо вперше організувала такий мовний флешмоб навесні 2000 року. Відтоді акція стрімко масштабувалася і перетворилася на справжній світовий феномен.

Школярі, студенти, військові на передовій, політики, знаменитості та вимушені переселенці за кордоном одночасно вмикають трансляцію, щоб перевірити власні знання. Організатори постійно наголошують, що головна мета цього заходу полягає зовсім не у виставленні оцінок чи пошуку орфографічних помилок. Щорічний диктант гуртує націю навколо спільного культурного коду.

До речі, стало відомо, хто читатиме цьогоріч Радіодиктант національної єдності.