На Закарпатті налічується понад три тисячі зсувів, найбільше карстове провалля в Солотвині становить понад 350 метрів в діаметрі й продовжує розширюватися, розповів в етері Українського радіо Ужгород декан географічного факультету Ужгородського університету Іван Калинич.
Калинич з 1983 року спостерігає за процесами в Солотвині. Примітно, що в 1980-х карстові провалля там сягали 20–30 метрів у діаметрі. Нині найбільше з них розташоване біля сьомої шахти.
Науковець розповів, що сіль у Солотвині видобували століттями. Проте в 2000-х роках видобуток раптово припинили, після чого почалося аварійне підтоплення шахт.
Відео дня"Вода розчиняла сіль, через що на глибині від 80 до понад 200 метрів утворилися пустоти, в які обвалюється земля", - йдеться в статті.
Примітно, що в 1919–1920-х роках навколо шахт облаштували канави для відведення води, але після розпаювання земель частину з них перекрили власники ділянок.
Вони зробили заїзди та містки, через це, за словами науковця, вода перестала стікати і шукає вихід у провалля.
"Воді нікуди діватися, вона вже не стікає. А раз не стікає, то шукає місце, куди поглинутися. А внизу – провалля", - пояснив Калинич.
Вказується, що в 2000-х територію щокварталу обстежували фахівці геологічної служби, але 20 років тому було закрито Закарпатську експедицію в Берегові, що повпливало на стан проблеми.
"Це і людський, і природний фактор. Були дощі, перезволоження, і був людський фактор – недогляд. Десь засипали, десь не підсипали, не вистачило фінансів", - розповів вчений.
Він вважає, що зупинити поширення провалля можна й для цього потрібен постійний моніторинг, зокрема, електросейсморозвідка, георадари і космічне спостереження InSAR. Таким чином, можна передбачити, де утвориться наступне провалля.
Калинич попередив, що наразі небезпека загрожує озеру Кунігунда. За його словами, над ним розташоване сміттєзвалище, де вже утворився зсув:
"Там була дорога, вона вже обвалилася. І бруд зі сміттєзвалища потихеньку сповзає до озер. Він іще не дійшов, але це досить небезпечно".
На території Хустсткього району також є невеликі карстові провалля, де залягають вапняки. Проте, на думку вченого, вони поки що невеликі.
В статті розповідається, що найбільше зсувів зафіксовано у районах Синевира, Колочави, Ясіні, а також у Рахівському та Тячівському районах.
Причиною їх утворення є затяжні зливи, підрізання схилів, вирубка лісів і забудова берегів невеликих потічків і річок у горах. З цієї причини формуються селеві потоки.
"Сель набагато страшніший за будь-який паводок, бо зносить усе на своєму шляху. Це важка маса", - зазначив вчений.
Калинич попередив, що під загрозою перебувають гірські туристичні стежки та автодороги, де часто трапляються каменепади. Більше того, ризик може з'явитися й на полонині Руна, де під час будівництва доріг підрізали схил.
Науковець додав, що зміни клімату ще більше підвищують небезпеку.
"Коли сильна засуха, поверхня ґрунту стає ніби плівкою. Коли падає дощ, вона його вже не приймає. До того ж ліс вирубують безсистемно, а нові дерева не досаджують. Шар гумусу в горах – менше 10 сантиметрів, тож після проходу техніки ерозія утворює канави завглибшки до трьох метрів", - розповів вчений.
За його словами, щоб запобігти зсувам та зменшити ризики, важливо дотримуватися правил забудови та зберігати ліси.
"Ми готові, маємо можливості, але не дотримуємося багатьох умов. Не можна забудовувати схили, не можна будувати в заплавах, не можна вирубувати ліс. Треба досаджувати молоді дерева, кожне дерево, кожен кущ", - пояснив Калинич.
Видання зазначило, що карти ризику зсувів і провалів є у геологічних служб, Львівської політехніки, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та Ужгородського університету.
Жителів закликали в разі, якщо вони помітили тріщини в ґрунті, просідання землі або деформації біля будинку чи на дорозі, повідомляти про це громаду.
Інші новини про екологію
Раніше УНІАН повідомляв, що в Національному антарктичному науковому центрі українські полярники зафіксували біля антарктичної станції "Академік Вернадський" що на острові Галіндез, температуру повітря +11,1°C. Пояснюється, що це найвищий показник для жовтня за весь період спостережень. Примітно, що попередній жовтневий рекорд зафіксували ще 1968 року – тоді повітря прогрілося до +7,9°C. Водночас абсолютний температурний максимум у районі станції становить +12,7°C. Його зареєстрували в лютому 2022 року.
Також ми писали, що в Одеській області на території Нижньодністровського національного природного парку зафіксували зграю ластівок, які не відлетіли до теплих країв. Науковець Сергій Курочкін пояснив, що птахи могли затриматися з декількох причин. Зокрема, це затяжне осіннє тепло. Курочкін пояснив, що ластівки живляться комахами, а якщо погода залишається теплою, й комах достатньо, птахи можуть відкладати відліт.
Вас також можуть зацікавити новини:
- У Польщі знайшли величезний білий гриб вагою понад 2,5 кг (фото)
- У Європі помітили рідкісну "сиву" синицю: така трапляється одна на 30 тисяч (фото)
- Біля Чорнобиля помітили табун рідкісних коней (фото)
