Юзівка, Дрогобич і Кривий Ріг – приклади міст, які завдяки природним ресурсам і промисловому розвитку набули великого економічного значення, пише 24 Канал.

Реклама Adv

Юзівка – промислове місто, яке випереджало сусідів

Сучасний Донецьк Юзівка виникла завдяки промисловому проєкту валлійського підприємця Джона Г'юза, який у 1869 році розпочав будівництво металургійного заводу на Донеччині. Поруч із підприємством поступово виросло робітниче поселення, яке згодом перетворилося на велике місто.

До початку Першої світової війни Юзівка стала не лише промисловим, а й торговельним центром. За даними Державного архіву Донецької області, тут працювали понад 250 торговельних будинків, магазинів, крамниць і складів, а їхній торговельний обіг перевищував 30 мільйонів карбованців на рік.

У місті діяли лікарні, школи, бібліотеки, театр і кінотеатри. Окремо розвивалася інфраструктура для іноземних фахівців, які працювали на підприємствах.

Реклама

За економічним потенціалом Юзівка перевищувала більшість міст Донбасу й України.

Пальне

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Якою була Юзівка раніше / Etnografo Donetz

Дрогобич і Борислав – центри нафтового буму

У другій половині XIX століття Дрогобич і Борислав стали важливими центрами нафтовидобутку в Галичині. Розвитку галузі сприяли іноземні інвестиції, поява підприємств і будівництво залізниці, яка дала змогу швидше перевозити нафту.

У 1863 році в Дрогобичі збудували нафтоперегінний завод, а в 1880 році тут діяли 36 фірм, пов'язаних із видобутком, переробкою та збутом нафти й озокериту.

Нафтовий бум вплинув і на кількість мешканців: населення Дрогобича зросло з 11 тисяч у 1857 році до 20 тисяч у 1900 році.

Найвищого рівня видобуток у Дрогобицько-Бориславському промисловому районі досягнув у 1909 році – 2,9 мільйона тонн нафти. На цей район припадало майже 5% світового видобутку. Такі показники зробили його помітним гравцем нафтової промисловості того часу.

Реклама
Дрогобич / antykwar.lviv.ua

Кривий Ріг – місто, яке виросло на залізній руді

Історія економічного зростання Кривого Рогу тісно пов'язана з покладами залізної руди. Промисловий розвиток міста прискорився після початку освоєння Криворізького залізорудного басейну в 1881 році. Важливим кроком стало й залізничне сполучення з вугільними районами Донбасу.

За даними "Енциклопедії України", населення Кривого Рогу зросло з 3 650 осіб у 1859 році до 15 тисяч у 1897 році. До 1913 року Криворізький басейн забезпечував 6,4 мільйона тонн залізної руди – 74,5% усього видобутку в Російській імперії.

У регіоні працювали десятки шахт, а кількість гірників сягнула 23 600 осіб. Саме поклади руди та розвиток металургії перетворили Кривий Ріг на один із найбільших промислових центрів України.

Кривий Ріг в минулому столітті / Nailizakon.com

Чому одні міста багатіли, а інші залишалися невеликими?

У другій половині XIX століття економічний розвиток українських міст значною мірою залежав від промисловості, торгівлі, транспортного сполучення та природних ресурсів. Там, де будували заводи, відкривали шахти або розвивали порти, швидко зростали населення й підприємництво.

Реклама

Наприклад, Одеса, Миколаїв і Херсон розвивалися як важливі торговельні та портові центри, а Катеринослав, Кривий Ріг і Юзівка – як осередки важкої промисловості.

Водночас адміністративний статус міста не завжди визначав його економічну вагу. Тому історія Юзівки, Дрогобича та Кривого Рогу показує, як промисловий бум міг перетворити порівняно невеликі поселення на центри, від яких залежав розвиток цілих регіонів.