Російський диктатор уже тринадцять років намагається проковтнути Донеччину й Луганщину, але вони йому так і не по зубах. Окупанти контролюють лише трохи більше ніж дев'ятнадцять відсотків нашої землі, проте зухвало вимагають віддати їм ще чверть країни просто так. Відповідь президента України була непохитною: самостійний вихід ЗСУ з Донбасу є абсолютно неможливим за будь-яких умов. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Реклама Advпопулярні відео
Донбас не по зубах Кремлю
Сімдесят п'ять відсотків нашої території залишаються під повним контролем України. Балачки про те, що українська армія повинна сама залишити свої позиції на сході, розбиваються об реальність. Наші десантно-штурмові бригади стоять на Донеччині на смерть, і ніхто не збирається дарувати диктатору те, чого він не зміг захопити на полі бою.
Максимум, про який узагалі може йтися під час теоретичного припинення вогню, – це фіксація по лінії фронту. Жодних угод із визнанням окупації української землі не буде. Крапка. Український народ не дозволить легалізувати загарбання, і цей сигнал нарешті має дійти до кожного кабінету на Заході.
РекламаДіалог з агресором без позиції сили не працює і ніколи не працював. Замирення лише розпалює апетит хижака. Коли Україна говорить прямо, вона змушує світ позбутися ілюзій і обрати сильний шлях, здатний зупинити війну, а не відтермінувати катастрофу.
Карикатурний мир Трампа і фальшиві посередники
Поки Зеленський ставить ультиматуми агресору, Дональд Трамп у Флориді продовжує розігрувати передвиборчий популізм. Він знову обіцяє завершити війну за лічені дні та лякає двохсотвідсотковими митами. Але кого він зрівнює? Бандита і жертву ставлять на одну дошку, повністю ігноруючи реальні цифри та мораль.
Ще більший подив викликають переговорники на кшталт Стівена Віткоффа, якого називають дипломатом із такою ж натяжкою, як він називає воєнного злочинця Путіна "гуманістом". Кататися по світу й слухати від Кремля чергові нісенітниці про печенігів, Рюриковичів та "один народ" – це безплідне марнування часу. Путін публічно марить про "історичні землі", то про який компроміс узагалі може йтися?
РекламаМосква під ударами та паніка окупантів
Ультиматум Києва сьогодні гучно підтверджується новою реальністю в самій Росії. Подивіться на Крим: там панує тотальний блекаут. Окупанти сидять у темряві, скиглять у чатах і наївно сподіваються, що вранці все владнається. Не владнається. Для них настають остаточні сутінки, і це лише початок системної відплати.
А те, що коїться в Москві, – це верх ганьби путінського режиму. Мисливців за безпілотниками тепер виставляють прямо на мавзолей Леніна, звідки колись приймали паради. На вежах Кремля з'являються зенітні установки, а під'їзди барикадують броньовиками через неконтрольований страх перед українськими дронами.
Усі чотири московські аеропорти паралізовані, літаки не літають, а небо столиці РФ більше не належить цивільній авіації. Евакуюють вежі "Москва-Сіті", де розташовані російські міністерства. Палають заводи в Тольятті та Орлі, горять військові об'єкти в Ростові. Війна впевнено повернулася туди, звідки її розпочали.
РекламаРосія як розмінна монета та колонія
Путін відчайдушно вистрибує зі штанів, аби довести, що він досі великий лідер світового рівня. Він мріє про зустріч на трьох із Китаєм та США, щоби вкотре потішити своє марнославство. Проте насправді Росія давно втратила суб'єктність і стала звичайною розмінною монетою у геополітичній грі.
Його країна дедалі глибше скочується до статусу сировинного придатка. Вона стає або дешевою китайською провінцією, або розпроданим ресурсом, де навіть "Газпром" перетворився на збиткову руїну. Путін готовий здати власну державу, аби втримати владу, але Україна стоїть як кістка в горлі цих торгів.
Ракову пухлину потрібно вирізати
Дипломатія сили – це єдина мова, яку розуміє ворог. Зеленський чітко показав: якщо на нас тиснуть, ми відповідатимемо жорстко й безкомпромісно. Слабкість лише провокує диктатора, тоді як твердість змушує навіть найбільш самовпевнених політиків рахуватися з Україною.
РекламаПутінський режим – це агресивна ракова пухлина. Якщо її не видалити повністю, після будь-якої тимчасової ремісії настане ще кривавіше загострення. Жодні поступки тут не допоможуть, бо мета Кремля незмінна – повне знищення нашої державності.
Останній ультиматум Зеленського – це формула нашого виживання. Жодного клаптика землі дарувати ворогу ми не будемо. Або Росія зупиниться і змириться з крахом своїх планів, або її військова машина буде спалена вщент. Іншого фіналу в цій війні немає.
