Росія розробила малогабаритну крилату ракету «Філін», яка може запускатися з мобільних наземних установок і становити загрозу для українського тилу, зокрема західних областей. Її особливістю є використання уніфікованих компонентів, що спрощує виробництво, а також висока швидкість і потенційна здатність протидіяти засобам радіоелектронної боротьби.

Про це написав експерт з авіації та оборонних технологій Анатолій Храпчинський у Facebook.

За оцінкою експерта, поява «Філіна» свідчить не просто про спробу Росії створити дешеву альтернативу дорогим крилатим ракетам, а про перехід до серійного виробництва озброєння на основі уніфікованих вузлів. Такий підхід може дозволити російському оборонно-промисловому комплексу швидше масштабувати випуск нових засобів ураження.

«Поява „Філіна“ — це насправді не імпровізація від бідності, це прямий наслідок переходу російського оборонно-промислового комплексу до стратегії жорсткої модульності та глибокої уніфікації засобів ураження», — наголосив Храпчинський.

Хто виробляє «Філін» і які технології використовує Росія

За даними, наведеними Храпчинським, розробником ракети є НВО «Молнія», що входить до російської корпорації «Тактичне ракетне озброєння» (КТРВ). До цього ж холдингу належить конструкторське бюро «Радуга», яке спеціалізується на крилатих ракетах.

На думку експерта, така структура дозволяє розробникам використовувати напрацювання інших російських ракетних програм, зокрема готові аеродинамічні рішення та компоненти. Тобто йдеться не про створення абсолютно нового виробу з нуля, а про адаптацію вже освоєних технологій до іншої конструкції та виробничої моделі.

Одним із ключових елементів «Філіна» Храпчинський називає малорозмірний газотурбінний двигун R500 російського виробництва. За його твердженням, цей двигун також використовується в інших російських розробках, зокрема авіаційних ракетах С-71М «Монохром» і С-71К «Ковьор».

Експерт вважає, що уніфікація двигунів та електроніки для кількох типів озброєння може спростити постачання комплектуючих і створити передумови для збільшення обсягів виробництва.

У системі керування, за описом Храпчинського, застосовані блоки автоматичного управління, які мають спільні конструктивні рішення з електронікою російських безпілотників «Гарпія» та «Герань-2». Також він згадує 16-канальну антенну решітку «Комета» та китайську інерційну систему навігації.

Швидкість до 800 км/год і дальність до 1200 км

За оцінкою Храпчинського, ракета має вузький фюзеляж із композитних матеріалів, пряме крило розмахом близько трьох метрів і компоненти, виготовлені із застосуванням 3D-друку. Така конструкція, як стверджує експерт, дає змогу поєднати відносно легкий двигун із високими швидкісними характеристиками.

Зокрема, він оцінює максимальну швидкість «Філіна» приблизно у 800 км/год, а дальність польоту — до 1200 км. Водночас ці характеристики наведені самим експертом і не є незалежно підтвердженими в межах наданої інформації.

На думку Храпчинського, Росія прагне отримати відносно дешевий засіб ураження, який за певних умов може виконувати завдання, для яких раніше доводилося залучати пілотовану дальню авіацію або інші типи ракет. Запуск із наземної мобільної установки потенційно дає змогу застосовувати такі ракети без використання великих авіабаз.

Загроза для західних областей України

Однією з головних загроз Храпчинський вважає можливість запуску «Філіна» з мобільних наземних установок поблизу кордонів України. Це, за його оцінкою, зменшує залежність Росії від ресурсу дальньої авіації та дає змогу приховано готувати пуски.

Додатковим чинником ризику експерт називає розвиток російських мереж передавання даних і використання інфраструктури базових станцій у Білорусі як потенційного ретрансляційного коридору.

«Ворог отримує інструмент для керованих глибоких ударів по західних областях України з мінімальним часом попередження про пуск», — застеріг Храпчинський.

За його оцінкою, поєднання швидкості ракети, потенційно малої радіолокаційної помітності та навігаційних систем може ускладнити її виявлення й перехоплення. Експерт стверджує, що після появи такої цілі з-за радіогоризонту в наземних засобів протиповітряної оборони може залишатися лише 60–90 секунд для реагування.

Чому «Філін» — проблема для української ППО?

Храпчинський звертає увагу на економічний аспект застосування нової зброї. Якщо Росія зможе масово виробляти відносно недорогі швидкісні ракети, Україні доведеться витрачати значні ресурси на їх перехоплення. Використання дорогих зенітних ракет проти дешевших засобів нападу може виснажувати запаси ППО.

Окремою проблемою експерт вважає здатність бортової електроніки протидіяти радіоелектронній боротьбі. За його описом, антенна решітка «Комета» має зменшувати вплив перешкод, а інерційна система навігації — допомагати ракеті продовжувати політ у разі погіршення супутникової навігації.

Яку відповідь пропонує авіаексперт

На думку Храпчинського, Україні необхідно розвивати багаторівневу систему протиповітряної оборони, здатну виявляти та перехоплювати різні типи повітряних цілей без надмірного використання дефіцитних ракет великих зенітних комплексів.

Серед пріоритетів він називає створення єдиної мережі малогабаритних радарів ближньої дії, інтегрованих із акустичними сенсорами та засобами радіоелектронної розвідки. Об’єднання цих джерел інформації, за задумом експерта, має прискорити виявлення цілей і передавання даних для їх перехоплення.

Для боротьби зі швидкісними ракетами Храпчинський пропонує ширше використовувати автоматизовані зенітно-артилерійські установки з системами керування вогнем, боєприпаси з програмованим підривом, а також реактивні й твердопаливні безпілотники-перехоплювачі.

При цьому мобільні вогневі групи з кулеметами, на його думку, мають і надалі виконувати завдання протидії повільнішим ударним безпілотникам, тоді як швидкісні цілі потребують спеціалізованих засобів ураження.

Храпчинський наголошує, що Росія намагається стандартизувати виробництво озброєння та масштабувати його випуск. Тому Україні важливо не лише нарощувати кількість засобів ППО, а й удосконалювати автоматизоване управління ними та знижувати вартість перехоплення кожної цілі.

Нагадаємо, Росія почала атакувати Україну новими крилатими ракетами «Філін». Головна небезпека в тому, що малі крилаті ракети можуть бути бюджетними, а це означає, що противник зможе їх дуже швидко масштабувати і застосовувати під час масованих атак.

Пов’язані теми