Чи помічали ви колись, що під час стресу чи неприємних ситуацій біль у вашому тілі посилюється? Давні болі в спині відчуваються інтенсивніше, частіше виникають мігрені, а незначний дискомфорт у тілі перетворюється на відчутну проблему. Цьому є логічне пояснення. Розповідаємо, як стрес впливає на болі в організмі і як собі допомогти.
Про це пише Egészség Kalauz.
Чому стрес підсилює відчуття болю: як собі допомогти
Психічне виснаження позначається на якості сну, загальному настрої, а також на способах сприйняття та обробки больових імпульсів нашим мозком. Емоційне перевантаження підвищує сприйнятливість нервової системи, через що звичні подразники сприймаються набагато інтенсивніше.
Тривале виснаження спричиняє стійкий м’язовий тонус, погіршує сон та блокує внутрішні системи організму, покликані гамувати біль. Психоемоційний тиск може суттєво погіршувати перебіг мігреней, болю в ділянці шиї, хребта чи шлунково-кишкового тракту, а також фіброміалгії та хронічних захворювань суглобів. А неперервний дискомфорт викликає страх і безсоння.
Біль не є звичайною механічною сигналізацією, яка надходить від ушкодженої ділянки чи запалених тканин. Це складне явище, сформоване нервовою системою під впливом емоцій, попереднього досвіду людини, рівня її уваги та наявного напруження. Саме цим пояснюється те, чому однакові подразники викликають різну реакцію у двох людей, або чому чутливість однієї й тієї ж людини коливається залежно від ситуації.
Травма чи запалення в організмі супроводжується активізацією спеціальних рецепторів нервової системи — ноцицепторів, які зчитують загрозу та відправляють відповідні сигнали вгору спинним мозком до головного.
Головний мозок повільно опрацьовує отримані сигнали, оцінює ступінь небезпеки та формує емоційну відповідь. Це не означає, що відчутний дискомфорт є надуманим. Біль — це реальний фізичний та психологічний досвід, який може провокувати глибокі страждання навіть за відсутності видимих ушкоджень.
Нервова система може підсилювати чи приглушувати больові сигнали, і психоемоційний стан відіграє в цій регуляції вирішальну роль.
Коли організм потрапляє в стресову ситуацію, він запускає роботу симпатичного відділу нервової системи та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь. Це провокує масований викид адреналіну й кортизолу — речовин, які мобілізують ресурси для миттєвого реагування: прискорюється серцебиття, частішає дихання, підвищується м’язовий тонус.
За умов короткочасної загрози така мобілізація є виправданою. Наприклад, у момент гострої небезпеки людина може не звернути уваги на ушкодження, бо гостра стресова реакція тимчасово знижує больовий поріг. Проте за умови тривалого навантаження ситуація змінюється. Якщо тіло довго функціонує в режимі бойової готовності, процеси сприйняття та контролю болю зазнають деформацій. Нервова система починає надмірно реагувати на найменші подразники, а природні захисні механізми, покликані знижувати біль у нормі, втрачають свою ефективність.
Під час тривалого стресу мозок перебуває в стані постійного сканування навколишнього середовища на наявність небезпеки. З погляду еволюції цей механізм покликаний забезпечити виживання. Але тривала гіперпильність призводить до того, що фокус уваги зміщується на власні внутрішні відчуття.
У такому стані незначний м’язовий спазм або легкий біль сприймається значно сильніше. Це не свідчить про свідоме перебільшення з боку людини. Йдеться про автоматичні нейрофізіологічні реакції, які неможливо зупинити силою волі.
Який біль може посилюватися від стресу
Одним із найпоширеніших фізичних проявів стресу є виражений тонус м’язового каркаса. Через емоційне напруження найбільш вразливими стають м’язи шийного відділу, плечей, спини та щелепи. За умов довгого стресу м’язи накопичують втому, стають вразливими та гіперчутливими.
Унаслідок постійного стресу може виникнути і так званий головний біль напруги. Це відчуття стиснення голови з обох боків. Крім того, звичка мимоволі стискати щелепи чи скреготати зубами під час сну стає причиною дискомфорту в ділянці обличчя, скронево-нижньощелепних суглобів та ранкового головного болю.
Через стресові ситуації у вас також може боліти спина та поперек. Психоемоційне виснаження не обов’язково є першопричиною, але воно суттєво підсилює вже наявні розлади.
Психоемоційне навантаження має прямий зв’язок із функціонуванням імунної системи. У короткостроковій перспективі гормони стресу адаптують імунну відповідь. Але тривалий стрес призводить до розладів у регуляції запальних процесів.
Психологічне виснаження майже завжди супроводжується розладами сну: виникають труднощі під час засинання, часті нічні пробудження або відчуття розбитості зранку. Брак сну підвищує чутливість до болю.
Експериментальні дані підтверджують, що навіть нетривалий дефіцит нічного відпочинку перелаштовує роботу мозкових центрів обробки болю та пригнічує дію природних анальгетичних систем.
Від стресу найчастіше може виникати такий біль:
Головний біль та мігрень
Біль у шиї, дистальних відділах та спині
Біль у животі
Дискомфорт у суглобах та опорно-руховому апараті
Фіброміалгія
Як полегшити біль у тілі в умовах стресу
Спробуйте такі способи полегшення болю в тілі, якщо переживаєте стресову ситуацію:
Легка фізкультура — піші прогулянки, плавання, заняття на велотренажері чи лікувальна гімнастика.
Практики релаксації — вправи з повільного дихання, прогресивна м’язова релаксація та методики усвідомленості.
Нормалізація сну — йдіть спати та прокидайтеся в однаковий час, обмежте кофеїн та сині екрани ввечері, підготуйте умови для комфортного сну.
Психологічні методики — попрацюйте з психотерапевтом/психіатром.
Новий чи посилений біль не можна списувати на стресові події у житті. Кваліфікований медичний огляд є обов’язковим, якщо біль має тривалий характер, постійно зростає або змінює свої прояви.
Стрес: останні новини
Нагадаємо, американський психолог Елі Сусман запропонував боротися зі стресом за допомогою простих мікропрактик тривалістю до 30 секунд, які підходять для людей зі щільним графіком.
Дослідження показують, що навіть 20-секундне свідоме зусилля — наприклад, обіймання з уявним другом або коротка дихальна гімнастика — суттєво знижує тривожність і покращує ментальне здоров’я завдяки регулярності, а не тривалості.
Щоб нові ритуали закріпилися, фахівці радять прив’язувати їх до вже наявних щоденних дій, таких як ранкова кава. Водночас психолог рекомендує виділяти два вихідні на тиждень без докорів сумління за пропуск занять, адже дозвіл бути неідеальним допомагає уникнути почуття провини та не кинути корисну звичку.
Пов’язані теми
