Вчені провели експеримент, запропонувавши двом чорним воронам виконати те саме завдання, що й мавпам, одночасно реєструючи активність їхнього мозку. Виявилося, що ворони справляються із завданням так само, як і примати, використовуючи ту саму математичну логіку – незважаючи на зовсім іншу будову мозку. При цьому вони робили це удвічі швидше, пише arstechnica.com.

Як проходив експеримент

Нейробіолог Андреас Нідер із Тюбінгенського університету та його колега Філіп Шмідбауер розмістили двох вирощених у неволі ворон перед сенсорним екраном, на якому відображалася хмара білих крапок на чорному тлі. Частина цих крапок рухалася узгоджено – вліво, вправо, вгору або вниз. Птахам потрібно було вказати загальний напрямок руху, дзьобнувши одну з мішеней, розташованих з боків екрана. За правильну відповідь вони отримували ласощі – борошняного черв’яка.

Час від моменту появи крапок до початку повороту голови птаха, щоб дзьобнути кнопку, у середньому становив 235 мілісекунд. У аналогічних експериментах мавпам для прийняття рішення було потрібно близько 410, 490 і 600 мілісекунд.

Відео дня

У пошуках найкоротшого шляху

"Можна було б припустити, що вони діють швидко на шкоду точності, але це не так", – каже Нідер. У виконанні цього завдання ворони виявилися настільки ж ефективними, як мавпи чи люди.

При цьому у приматів складність завдання істотно впливала на час, необхідний для прийняття рішення. У ворон же час реакції варіювався від 220 мілісекунд у найпростіших завданнях до 254 мілісекунд у найскладніших – різниця становила всього 34 мілісекунди.

Наразі дослідники не можуть пояснити швидкість реакції ворон якимось одним конкретним процесом. На думку Нідера, справа, найімовірніше, у тому, що у птахів практично всі біологічні процеси відбуваються швидше, ніж у ссавців.

Цей каскад починається зі зору – зорова система птахів має виняткову чутливість до руху, – потім охоплює процес прийняття рішення і завершується руховою реакцією. Нідер вважає, що за цим стоять два фізіологічні фактори.

Перший – це розмір. Політ накладає суворі обмеження на масу тіла, тому в крихітному мозку птахів зосереджена величезна кількість дуже дрібних нейронів. Їхні аксони – довгі волокна, по яких передаються електричні та хімічні сигнали між клітинами, – у птахів коротші.

Другий фактор – температура. Якщо у людини температура тіла становить близько 36,6 °C, то у птахів вона досягає 41 або навіть 42 °C. Вища температура прискорює всі хімічні процеси в організмі птахів.

Водночас, зазначають дослідники, поки що не можна з упевненістю стверджувати, чи пояснюється виняткова швидкість прийняття рішень у ворон у його лабораторії загальною швидкістю роботи їхнього мозку, чи тим, що ворони просто розумніші за інших пернатих.

Раніше УНІАН повідомляв, що вчені зі США створили мікроорганізм, який може виживати в середовищі, що імітує хімічний склад ґрунту, води та повітря Марса.

Вас також можуть зацікавити новини:

  • 131, 228, 331, 430, 531, 630, 731, ?: яке число має бути наступним
  • "Американський Нострадамус" зробив похмурий прогноз до 2028 року
  • Чому одні досягають більшого, ніж інші: вчені вказали на роль сім’ї