Президент Росії Владімір Путін обговорював із представниками президента США Дональда Трампа можливість використання російських технологій для видобутку та експорту скрапленого природного газу з Аляски. Водночас з’ясувалося, що американська компанія Polar LNG, яка просувала цю ініціативу, могла отримувати фінансування від російського «Новатеку» — компанії, яка перебуває під частковими санкціями США.

Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на документи, повідомлення та розмови з людьми, обізнаними з обставинами проєкту.

Що обговорювали представники Трампа і Путіна

За даними видання, у вересні Путін обговорював газову ініціативу з американськими посланцями Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Проєкт був частиною ширшого кола можливих енергетичних домовленостей, які у Вашингтоні розглядали як один зі способів поліпшити відносини з Москвою та створити умови для завершення війни проти України.

Водночас немає свідчень, що Віткофф і Кушнер знали про можливий зв’язок Polar LNG із «Новатеком» або про російське фінансування американської компанії. Представник США, знайомий із перебігом закритих переговорів, заявив виданню, що проєкт згадували лише загалом, без детального обговорення.

За задумом Polar LNG, американська компанія мала використовувати технології «Новатеку», щоб переробляти природний газ із півночі Аляски на скраплений і відправляти його морем до покупців в Азії. Для цього планували придбати у російської компанії спеціальну конструкцію для розміщення обладнання на морському дні. Реалізація проєкту потребувала б додаткових дозволів американської влади, зокрема через санкційні обмеження.

Як у проєкті виявили російські гроші

Колишній керівник Polar LNG Джоел Ріддл заявив, що спочатку вважав джерелом стартового фінансування компанію Tech Wave Industrial Projects Management з Об’єднаних Арабських Еміратів. Однак згодом він дійшов висновку, що частина коштів насправді надходила від «Новатеку», який мав постачати технології для газового проєкту.

За інформацією The New York Times, наприкінці серпня в Абу-Дабі відбулася зустріч представників Polar LNG, Tech Wave та керівників «Новатеку». У повідомленнях, із якими ознайомилися журналісти, йшлося про можливе надання до 15 млн доларів для підтримки проєкту. На початку вересня заступник голови «Новатеку» Денис Соловйов написав Ріддлу, що перші 5 млн доларів мали надійти того дня.

«Це не лише незаконно, а й не відповідає інтересам США — дозволяти російським технологіям контролювати розробку арктичного газу на півночі Аляски», — сказав Ріддл виданню.

За даними журналістів, колишній керівник додав до своєї заяви про звільнення юридичні меморандуми, підготовлені фірмою Baker Botts. У них ішлося, що підрозділ Міністерства фінансів США, який контролює дотримання санкцій, висловлював занепокоєння через можливі зв’язки Polar LNG із «Новатеком». Сам Ріддл пішов у відставку у вересні, а згодом компанію залишили й інші керівники.

Що кажуть компанії та чи можливе послаблення санкцій

У «Новатеку» повідомили The New York Times, що рухаються до отримання статусу міноритарного акціонера Polar LNG. Компанія також заявила про домовленість щодо використання її технологій на Алясці. Polar LNG, зі свого боку, оголосила виконувачем обов’язків генерального директора Тіма Токінгтона, назвала Ріддла незадоволеним колишнім працівником і заявила, що діє відповідно до законодавства США.

Окремо Financial Times повідомляла про можливий сценарій, за яким «Новатек» допоміг би реалізувати газовий проєкт на Алясці, а США могли б послабити санкції проти російського проєкту Arctic LNG 2. У «Новатеку» заперечували, що передання технологій американській стороні залежить від скасування цих обмежень.

Наразі немає публічного підтвердження, що американська влада встановила факт порушення санкцій у межах проєкту. Для реалізації ініціативи Polar LNG ще має отримати необхідні дозволи, а також вирішити технічні й фінансові питання. Отже, йдеться про проєкт, який обговорювали на дипломатичному рівні, але його реалізація залишається невизначеною.

Енергетичні домовленості США та РФ — останні новини

У вересні Дональд Трамп заявляв про нібито погоджене енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Київ висловлював готовність припинити удари по енергетичних об’єктах за умови взаємних зобов’язань, однак Москва не підтвердила домовленість у запропонованому форматі.

У середині жовтня Міністерство фінансів США продовжило дію ліцензій для російського «ЛУКОЙЛу» до квітня 2027 року. Водночас обмеження на переказ коштів до Росії залишилися чинними. Ці рішення стали частиною ширшої дискусії про те, як санкційна політика Вашингтона впливає на енергетичні ринки та відносини з Москвою.

Водночас частина американських законодавців виступає проти домовленостей, які можуть забезпечити Росії додаткові доходи від енергетики. 16 жовтня в Палаті представників США представили двопартійний законопроєкт, спрямований на блокування закупівлі та імпорту російського дизеля й посилення санкційного тиску на енергетичний сектор РФ.

Пов’язані теми