На Заході дедалі частіше обговорюють можливі сценарії завершення війни в Україні, серед яких – замороження бойових дій по нинішній лінії фронту або передача Росії окупованих територій Донбасу в обмін на гарантії безпеки та перспективу вступу до НАТО. Однак за такими пропозиціями постає чимало запитань. Зокрема, чи не стане такий компроміс лише паузою, яка дозволить Росії підготуватися до нового нападу.
Реклама Advпопулярні відео
Водночас політика Дональда Трампа та можливі домовленості Вашингтона з Москвою створюють для Києва додаткові ризики. Спеціально для 24 Каналу дипломат Володимир Огризко проаналізував, чому територіальні поступки не гарантують Україні членства в НАТО, як Києву варто вибудовувати відносини зі США та що може змусити Кремль змінити свої вимоги.
Який варіант завершення війни є пасткою?
Останнім часом у західних медіа, зокрема у впливових виданнях на кшталт Financial Times, дедалі частіше з'являються публікації про можливі варіанти завершення війни.
РекламаОдин із найпопулярніших кулуарних сценаріїв, який активно обговорюється в політичних колах, передбачає замороження поточної лінії фронту або навіть передачу Росії окупованих територій Донбасу в обмін на гарантії безпеки та вступ України до Північноатлантичного альянсу.
Володимир Огризко категорично наголошує, що подібні інформаційні вкиди є лише спробою певних західних політичних груп промацати ґрунт і перевірити реакцію суспільства.
Зверніть увагу! Володимир Зеленський заявив, що готовий укласти угоду про завершення війни, якщо бойові дії вдасться зупинити по нинішній лінії фронту. Однак є важливий момент – Україна ніколи не погодиться визнавати тимчасово окуповані території російськими.
На практиці реалізувати такий план абсолютно неможливо. Механізму добровільної передачі українських територій державі-агресору просто не існує в природі.
Відповідно до чинного законодавства, під час дії воєнного стану категорично заборонено змінювати Конституцію чи проводити будь-які вибори та референдуми. Жоден політик, включно з президентом чи будь-яким іншим високопосадовцем, не має правових підстав ухвалювати рішення про відчуження суверенних земель – це виключне право всього українського народу.
РекламаОрганізація ж загальноукраїнського референдуму вимагає колосального часу на підготовку та проведення, що в умовах щоденних обстрілів є нереалістичним.
Крім того, сама обіцянка членства в НАТО в обмін на території є відвертою маніпуляцією. Ключ до Альянсу лежить у Вашингтоні, де представники нової адміністрації, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс, відкрито виступають проти приєднання України.
Західні політики намагаються повісити перед Україною ілюзорну приманку, вимагаючи натомість цілком реальних і болючих поступок, що є шляхом у нікуди.
Як зараз Україні варто поводитись із США?
Аналізуючи можливі тристоронні переговори між Дональдом Трампом, Владіміром Путіним та Сі Цзіньпіном, дипломат зазначає, що кожен з учасників матиме власний, абсолютно відірваний від інших порядок денний.
Для Трампа пріоритетом є не порятунок України, а його давня ідея фікс – ядерне роззброєння та спроба втягнути Китай у договори щодо контролю над озброєннями. Водночас Пекін відкидає ці пропозиції, вказуючи на неспівставність ядерних арсеналів.
РекламаУ результаті така зустріч ризикує перетворитися на дипломатичний вінегрет, де лідери просто "поп'ють китайського зеленого чаю", зроблять чергові заяви про прихильність до миру і розійдуться без конкретних рішень.
Справжня небезпека криється в іншому – в оточенні Трампа, зокрема в таких фігурах, як Стів Віткофф. Такі люди керуються виключно прагматичною бізнес-логікою, яка позбавлена будь-яких моральних бар'єрів чи демократичних цінностей. Їхня головна мета – створювати можливості для заробітку свого боса.
Кулуарні плани можуть передбачати цинічні економічні домовленості з Росією, де американський капітал зайде в російські енергетичні компанії.
Наприклад, США можуть викупити частину "Газпрому" чи його транспортної інфраструктури, щоб згодом продавати цей газ Європі вже як американський продукт.
Саме тому українській дипломатії варто відходити від класичного політесу і відкрито ставити жорсткі запитання таким перемовникам, вказуючи на неприпустимість брехні та кулуарних домовленостей за спиною Києва.
РекламаЩодо ідеї розірвання угод про видобуток українського літію як відповіді на тиск Трампа, експерт вважає цю думку справедливою, але передчасною – такий крок зараз може лише викликати неконтрольовану агресію Білого дому, тому цей козир варто притримати.
Водночас Києву необхідно шукати адекватні канали комунікації у Вашингтоні. Одним із таких каналів може стати Марко Рубіо.
На відміну від багатьох інших представників адміністрації, він є досвідченим політиком, який дбає про власне реноме і намагається балансувати між абсурдними ідеями Трампа та здоровим глуздом.
Хоча Рубіо змушений маневрувати і говорити речі, які задовольняють обидві сторони, він залишається тією фігурою, через яку можна доносити об'єктивну інформацію до Білого дому.
Проте, якщо у Трампа остаточно сформується дика антиукраїнська лінія, зусилля навіть найадекватніших міністрів можуть виявитися марними, що знову повертає нас до необхідності покладатися виключно на власні сили та удари по російській території.
РекламаЯк змусити Росію змінити позицію?
В умовах, коли політичні переговори ризикують перетворитися на примус до капітуляції, головним дипломатом залишається український воїн.
Огризко підкреслює, що будь-які паперові домовленості, заяви Путіна про денацифікацію чи мирні ініціативи не мають жодної ваги, поки російський диктатор бачить можливість захопити український Донбас.
Єдиний спосіб кардинально змінити позицію Кремля – це тотальне масштабування ударів по критичній інфраструктурі на території самої Росії.
Мовиться не про поодинокі атаки, а про застосування цілих зграй безпілотників та балістичних ракет. Метою має бути не просто пошкодження, а повне знищення ключових об'єктів: нафтопереробних заводів, дата-центрів, маркетплейсів та електростанцій.
Дипломат наводить показовий приклад нещодавніх атак на об'єкти в Санкт-Петербурзі, які викликали справжню паніку серед місцевого населення.
Коли росіяни почнуть масово відчувати жах війни у своїх містах, а економіка агресора зазнає критичних руйнувань, Путін буде змушений думати не про геополітичні розподіли світу, а про те, як зберегти владу і відповзти з України. Тільки після того, як Росія опиниться на межі внутрішнього колапсу, дипломати зможуть сісти за стіл і диктувати свої умови.
Аналітика від Огризка: дивіться відео
