18-річні воїни-десантники взяли в полон двох росіян. Це сталося на Олександрівському напрямку, де 95-та бригада разом з іншими підрозділами ДШВ звільнила 26 населених пунктів. Цю операцію вже вважають одним із найуспішніших штурмів року, який здійснили Сили оборони. Окупанти натомість не лише не можуть відновити втрачене, а й масово здаються в полон.

Побачила затриманих росіян спеціальна кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко.

Ситуація на перетині трьох областей та полонені окупанти

На екрані десантники показують, як щойно знищили двох російських солдатів, які намагалися просочитися до них у тил. Це Олександрівський напрямок, де на перетині трьох областей українські воїни ще влітку звільнили 26 сіл. Проте росіяни намагаються хоч трохи відновити втрачене, але марно.

Військовий: «Йшов дощ, був туман. Противник, використовуючи це, намагався інфільтруватися. Вчора знищили в районі 12 росіян. Сьогодні погода вдень краща, то знищили тільки 5».

А от двох взяли в полон. Їх лише на світанку штурмовики ДШВ вивели з позицій. Як кажуть самі окупанти, здалися одразу. Їх тут двоє, а було 16. Решта загинули.

Полонений окупант: «У мене всі друзі дитинства — всі тут померли».

Ці росіяни з 69-ї російської бригади прикриття 35-ї російської армії Східного округу, яка стоїть навпроти українських десантників. Окупанти визнають: вирішили здатися, бо хотіли вижити.

Полонений окупант: «Нам сказали, в полон не беруть, одразу розстрілюють. А якщо і візьмуть — поламають, будуть знущатися. І ти сидиш із цією думкою, голодний і не знаєш, що робити. Голодували. Мишей, щурів їли. А що робити? Ловили мишей, щурів, а як по-іншому? Їсти нічого було. І вийти ти не можеш».

Історії окупантів: від росв’язниці та Енгельса — до українського полону

Це зараз їх нагодували українські воїни і навіть перевдягнули. Понад пів року вони провели в окопах, а останні кілька тижнів — геть без їжі, бо російські командири про них просто забули.

Одного з них звати Максим. Родом він із Криму, але все життя проживав у російській Астрахані за півтора тисячі кілометрів від українського кордону. Сюди дістався, бо хотів вийти з в’язниці.

Полонений окупант Максим: «10 років дали за наркотики. За два грами мені дали 10 років. У зв’язку із СВО терміни в Росії дають дуже великі. Створюють усі умови, що ти хочеш-не-хочеш — підпишеш і підеш».

Другого звати Олександр, і він родом з Енгельса — міста-авіабази, з якої постійно злітають «Тушки», аби стріляти ракетами по Україні. Каже, що мобілізований ще 2022-го, коли самовільно прийшов у військкомат після повістки.

Полонений окупант Олександр: «Прийшла повістка, у військкомат з’явився на збори. У 2022-му розмови були, що в районі 3–6 місяців — і по домах. Розуміння було таке: зараз пошумлять, погримлять і все закінчиться».

Але для цього росіянина все тільки почалося, адже через три роки служби замість обіцяної демобілізації його відправили займати лісосмугу.

Подвиг молодих десантників 95-ї бригади

Як українські десантники 95-ки беруть у полон цих двох росіян — видно на відео. І зробили це геть молоді хлопці. Одному з них 23 роки, іншому — лише 18. Це бійці на позивні «Жук» і «Панда», і це їхній перший штурм.

Десантник «Жук»: «Стояла задача знайти двох, що в тій посадці були. А ми вдобавок ще й двох побачили: двох знищили, двох забрали. Якби дали відпір нам, вони би там і залишилися».

Десантник «Панда»:«А я залітаю в бліндаж на характері! Кидаю дві Ф-ки, починаю стріляти».

Обоє хлопців у Десантно-штурмові війська прийшли пів року тому. Панда — одразу після свого повноліття, а Жук — коли вмовив маму відпустити на війну. І обидва прагнули потрапити саме в 95-ту бригаду.

На Олександрівському напрямку десантники 95-ки продовжують активну оборону. І скромно натякають, шансів у ворога небагато.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: СЛЬОЗИ ЩАСТЯ НА РІДНІЙ ЗЕМЛІ! ВІДЕО З ОБМІНУ | ТСН 17:00 23 жовтня

Пов’язані теми