Президент США Дональд Трамп посилює тиск на Україну, водночас демонструючи готовність відновлювати економічні відносини з Росією. Такий підхід може дозволити Кремлю отримати поступки, не відмовляючись від своїх вимог у війні.

Про це йдеться в авторській статті ексрадника Білла та Гілларі Клінтонів, колумніста The Guardian Сідні Блюменталя.

Чому автор порівнює Трампа з Чемберленом

Блюменталь звернув увагу на обговорення можливого саміту Дональда Трампа, Владіміра Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна, під час якого можуть порушувати питання завершення війни в Україні. На думку автора, особливе занепокоєння викликає перспектива обговорення майбутнього країни без участі президента Володимира Зеленського.

Блюменталь проводить паралель із Мюнхенською угодою 1938 року. Тоді британський прем’єр-міністр Невілл Чемберлен підписав з Гітлером угоду, яка передбачала передачу Судетської області Німеччині без участі Чехословаччини в переговорах про долю її території.

«Якби Дональд Трамп міг, він полетів би до Мюнхена, щоб віддати Україну Владіміру Путіну, а потім повернувся б і розмахував документом зі словами “я забезпечив мир на довгі роки“ [відсилка до слів Чемберлена після Мюнхенської угоди — ред.]», — пише колумніст.

Автор вважає, що домовленості про Україну без самої України можуть створити небезпечний прецедент. Він закидає Трампу те, що американський президент дедалі частіше критикує Зеленського та звинувачує Київ у затягуванні війни, тоді як дії Росії не супроводжуються співмірним тиском із боку Вашингтона.

Санкції та бізнесові інтереси оточення Трампа

Окрему увагу Блюменталь приділив послабленню санкційних обмежень щодо Росії та домовленостям про постачання російського дизельного пального до США. На думку колумніста, такі кроки приносять Москві додаткові доходи, які можуть підтримувати її здатність продовжувати війну. Водночас Трамп пояснює свою політику необхідністю знижувати ціни на пальне для американських споживачів.

Автор також звертає увагу на повідомлення про можливі комерційні проєкти, пов’язані з російськими енергетичними активами, у яких фігурують люди з оточення американського президента. Блюменталь розглядає ці контакти як привід для занепокоєння через потенційний конфлікт між зовнішньою політикою США та приватними економічними інтересами. Водночас висновки про мотиви учасників цих контактів є оцінкою автора колонки, а не встановленим фактом правопорушення.

Ще одним аргументом у своїй критиці Блюменталь називає перебої з доступом українських військових до супутникового зв’язку Starshield. Він пов’язує цей епізод із ширшими ризиками для обороноздатності України, якщо американська підтримка ставатиме менш передбачуваною.

Який формат переговорів обговорюють зараз

Водночас Associated Press зазначає, що дипломатичні контакти не обмежуються можливим самітом за участю Китаю. Після зустрічі Стівена Віткоффа з Владіміром Путіним у Санкт-Петербурзі Кремль заявив про готовність у принципі відновити тристоронні переговори за участю України та США після 10 листопада. Про це.

Таким чином, наразі обговорюються різні дипломатичні формати. Блюменталь застерігає, що будь-які домовленості про майбутнє України без участі Києва можуть послабити її позиції, однак це оцінка колумніста, а не підтверджений результат переговорів.

Відносини США та Росії — останні новини

Візит американського посланця до Росії супроводжувався демонстративно доброзичливою риторикою. Під час зустрічі з Путіним Стів Віткофф назвав російського диктатора «гуманістом» після звільнення американського вчителя, а переговори сторін знову привернули увагу до можливого відновлення контактів між Вашингтоном і Москвою.

Послаблення тиску на Москву викликає невдоволення і серед американських законодавців. Частина республіканців у Конгресі виступає проти зупинення санкційних заходів і шукає способи змусити Білий дім змінити підхід до Росії. На цьому тлі республіканці готують ультиматуми Трампу через рішення щодо санкцій.

Пов’язані теми