Про проєкт у коментарі Укрінформу розповіли його автори - адвокатка, наукова співробітниця Капітолійського університету Тулузи, співголова ГО «Магістрат» Марина Миклуш та адвокат, здобувач ступеня доктора філософії Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», голова ГО «Магістрат» Володимир Марініч.
«На Конгресі нами було запропоновано міжнародній спільноті інноваційний проєкт під назвою «Концепція адаптивної термінології космічного права», що, на нашу думку, дозволить створити універсальну термінологію, адаптовану до всіх аспектів космічної діяльності, яка враховуватиме мовні особливості й менталітет різних народів», - зазначила Миклуш.
За її словами, першим напрямом роботи буде створення єдиного реєстру термінів та їхніх тлумачень, які використовуються в міжнародному космічному праві й національному законодавстві зацікавлених держав.
«За іншими напрямами, до яких можуть бути залучені приватні космічні компанії і незалежні дослідники, буде створюватися спеціальна міжнародна термінологічна мова космічної діяльності (космічна мова), розроблятимуться і запроваджуватимуться універсальні терміни космічного права та їхні інтерпретації, а також створюватимуться криптографічні символи для відображення цих термінів і система обміну інформацією за допомогою цих символів», - зазначив Марініч.
Автори проєкту пояснили, що він має допомогти учасникам космічної діяльності однаково розуміти правові поняття незалежно від мови.
Українські правознавці також звернули увагу на умови роботи українських дослідників, оскільки війна погіршила становище науки, а брак підтримки змушує фахівців шукати фінансування за кордоном.
«Необхідно розуміти, що більшість результатів наукових досліджень наших вчених під «парасольками» інших країн залишиться цим країнам, а не Україні, а суворі європейські закони захистять інтелектуальні досягнення від витоку за межі цих країн», - зауважила Миклуш.
Своєю чергою Марініч пояснив, що міжнародна співпраця зі спільним фінансуванням та обміном інформацією відрізняється від фінансування досліджень іноземним інвестором. В останньому випадку, за його словами, Україна не обов’язково отримає їхні результати.
Читайте також: Юристка з космічного права: Україні життєво необхідно мати свої «очі в космосі»«На нашу думку, якщо ми як держава хочемо залишитися у науковому «пелотоні», у тому числі у космічній діяльності, то необхідно вже сьогодні кардинально змінювати державний підхід до наукової діяльності в Україні», - наголосив юрист.
Громадська організація «Магістрат» заснована у 2015 році. Серед основних напрямів її діяльності - науково-експериментальні дослідження у галузях права, історії, філософії, політології, дипломатії, соціології, культурології та освіти.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні супутникові дані вже використовують для розмінування, оцінки впливу війни на довкілля та підготовки позовів до міжнародних судів. Надалі вони можуть допомогти отримати відшкодування за завдані збитки.
Фото з архіву Марини Миклуш
