Комп'ютерні плати – це не лише основа для з'єднання електронних компонентів, а й джерело цінної вторинної сировини, повідомляє The Royal Mint. У них можна знайти золото, срібло та паладій, які мають важливе значення для електронної промисловості. Водночас їхня кількість залежить від типу плати, її призначення, конструкції та покоління пристрою.

  • Золото використовують завдяки його високій електропровідності та стійкості до корозії. Воно може бути присутнім у тонкому покритті контактів, роз'ємів і деяких з'єднань мікросхем. Таке покриття допомагає забезпечувати надійний електричний контакт навіть після тривалого використання пристрою.
  • Срібло також застосовують в електроніці через високу електропровідність. Воно може міститися в контактних елементах, припоях і деяких електронних компонентах. За даними наукових досліджень, срібло в платах електронних пристроїв часто зосереджується у виводах компонентів і мікросхемах.
  • Паладій – ще один дорогоцінний метал, який використовують у виробництві електроніки. Він може міститися в багатошарових керамічних конденсаторах, роз'ємах та окремих контактних елементах. Його застосування пов'язане з властивостями металу, зокрема стійкістю до корозії та придатністю для спеціалізованих електронних компонентів.

Зверніть увагу! Окрім дорогоцінних металів, у комп'ютерних платах є значно більші обсяги міді, а також олово, нікель, залізо та інші матеріали. Мідь використовують переважно для струмопровідних доріжок, тоді як олово часто входить до складу припоїв. За оцінками досліджень, метали загалом можуть становити приблизно 30–40% маси друкованих плат, хоча конкретні показники залежать від їхнього типу.

Чи можна заробити на дорогоцінних металах зі старих комп'ютерних плат

Економічна цінність комп'ютерних плат полягає в тому, що дорогоцінні метали можна вилучати та використовувати повторно. У деяких видах електронних відходів концентрація золота, срібла й паладію може бути вищою, ніж у багатьох природних рудах. Саме тому переробка списаної електроніки становить інтерес для спеціалізованих підприємств.

Зверніть увагу! Водночас не варто очікувати, що одна стара материнська плата міститиме значну кількість золота. Дорогоцінні метали зазвичай присутні в невеликих концентраціях і розподілені між різними компонентами. Їхній фактичний вміст залежить від моделі пристрою, виробника, року випуску та конструкції плати. Наукові дослідження підтверджують суттєві відмінності у вмісті металів навіть між різними категоріями електронних відходів.

Теоретично вилучення металів може мати економічний сенс, однак результат залежить не лише від їхньої кількості. Необхідно враховувати витрати на збирання та сортування електроніки, обладнання, технологічний процес і безпечне поводження із залишками. Тому промислова переробка та самостійне вилучення дорогоцінних металів у домашніх умовах – зовсім різні за складністю завдання.

Важливо! Зокрема, спалювання плат або обробка їх агресивними хімічними речовинами може призвести до утворення токсичних випарів і небезпечних відходів. Стару техніку доцільніше передавати спеціалізованим пунктам збирання електронних відходів або компаніям, які займаються їхньою переробкою. Це дає змогу повернути цінні матеріали у виробничий цикл і зменшити ризики для довкілля.

Отже, комп'ютерні плати справді містять золото, срібло та паладій, але їхня наявність не означає, що кожен старий комп'ютер автоматично є джерелом значного прибутку. Найбільшу цінність має системне вилучення матеріалів із великих обсягів електронних відходів за допомогою спеціалізованих технологій.

Нещодавно ми писали, що старий або зламаний пилосос не обов'язково викидати на смітник – його можна спробувати здати на металобрухт. Однак отримати гроші вдасться не завжди, адже багато залежить від складу приладу та правил конкретного пункту приймання.