У Східній Європі немає слова, яке б викликало таку ж бурхливу реакцію, як "Ялта" – назва кримського курорту, де у лютому 1945 року, коли Третій Рейх перебував на межі загибелі, "Велика трійка" – Черчилль, Сталін і Рузвельт – зібралася, щоб обговорити майбутнє Європи, пише професор історії міжнародних відносин Кембриджського університету Брендан Сімс в статті The Telegraph.
Автор статті нагадав, що саме там президент США та прем’єр-міністр Великої Британії погодилися на територіальні вимоги Радянського Союзу, зокрема на анексію значної частини довоєнної Польщі, а також на наполягання Сталіна щодо сфери впливу у Східній Європі.
"Ялтинська конференція закріпила поділ континенту на (переважно) демократичний Захід і комуністичний Схід. Навіть якщо значна частина цього процесу вже була в розгоні на момент проведення конференції, а багато чого відбулося згодом у Потсдамі, "міф про Ялту" є зручним узагальненням процесу, в результаті якого радянська диктатура охопила половину Європи", - зазначає Сімс.
Відео дняІсторик поділився, що роздумуючи про запланований саміт між Трампом, Сі та Путіним, не можна не згадати ту жахливу зустріч.
"Ця зустріч – у якій, судячи з усього, не братимуть участі ані Україна, ані європейці – не має аналогів у недавньому минулому. Дехто побоюється, що ці троє чоловіків розділять світ між собою: віддадуть Путіну ті частини Донбасу, які він ще не контролює, нададуть Сі повну свободу дій щодо Тайваню, а Трампу – кілька енергетичних дрібничок, які він сподівається використати для отримання виборчих дивідендів на проміжних виборах до Конгресу на початку листопада", - розповів Сімс.
На додаток, той факт, що Ялта зараз знаходиться на території України, окупованої Росією, лише додає образи до шкоди.
В статті наголошується, що побоювання щодо "нової Ялти" не є безпідставними.
"Трамп, безперечно, хоче позбутися війни в Україні, а його зневага до президента Зеленського добре відома", - зазначив історик.
Водночас, додав Сімс, є вагомі причини, чому "Ялта 2.0" навряд чи відбудеться, а навіть якщо й відбудеться, то, ймовірно, не набуде чинності.
Історик зауважив, що головною метою зустрічі, яку назвав Трамп, є не війна в Україні чи ціни на нафту та газ, а денуклеаризація.
"Президент вже з 1980-х років висловлює майже непомітний страх перед ядерною війною, і відомо, що його турбують не лише грізні 6 000 з гаком російських боєголовок та нестримані ядерні погрози Путіна, а й тихе нарощування арсеналу Китаю протягом останніх кількох років", - зазначив автор в статті.
Він поділився, що протягом десятиліть КНР задовольнялася приблизно 300 боєголовками. Ця кількість не є більшою, ніж у Франції чи Великої Британії. Проте зараз вона перевищує 600, і КНР планує виробляти ще більше.
"Трамп хоче зупинити або навіть змінити цю тенденцію, але у Сі немає жодних підстав йти йому назустріч", - вважає Сімс.
Він не виключив, що і Путін, і Сі ставитимуться до будь-якого такого саміту з надзвичайною підозрою.
"Москва радіє зневазі, яку Трамп виявляє щодо України, але вона знає, що адміністрація Трампа – аж до самого недавнього часу – значно ускладнювала їй життя, ніж багато хто усвідомлює: від посиленої розвідувальної підтримки України (донедавна) до жорсткіших нафтових санкцій та значного збільшення європейських витрат на оборону, за що значною мірою відповідальний саме Трамп", - вказав професор історії.
Він зауважив, що досі адміністрація намагалася вести трикутну політику між Москвою та Пекіном, а не співпрацювати з ними, тому обидві столиці будуть дуже обережними щодо будь-яких спроб налаштувати одну проти іншої.
Сімс висловив думку, що угода за рахунок України не означає, що ця країна автоматично опиниться у сфері впливу Росії. Він це пояснив тим, що територія України окупована не настільки, як Польща була в 1945 році.
До того ж, шанси Путіна перемогти Україні в короткостроковій перспективі є мізерними, навіть якщо Америка припинить будь-яку розвідувальну підтримку.
"Вона вже не є буфером між Сходом і Заходом, об’єктом, яким можуть розпоряджатися великі держави. Сьогодні Україна є повноцінним самостійним суб’єктом – набагато потужнішим, ніж більшість європейських країн, – і будь-яке врегулювання повинно враховувати цей факт", - наголосив автор статті.
Професор історії додав, що Тайвань теж не є легкою військовою здобиччю для Китаю, як багато хто уявляє.
"У Ялті Черчилль і Рузвельт могли принаймні посилатися на певні пом’якшувальні обставини. Вони вели тривалу війну проти нацистської Німеччини, а сталінська Росія була їхнім військовим союзником. Території, від яких вони відмовилися, вже значною мірою перебували під радянським контролем. Нині нічого з цього не стосується Росії, Китаю та України, тож яке виправдання має сьогодні Трамп?", - задається питанням Сімс.
Війна в Україні: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що за словами президента Володимира Зеленського, Україна розглядає можливість замороження нинішніх ліній фронту заради припинення вогню в рамках мирних угод. Проте, наголосив Зеленський, країна не збирається поступатися своєю територією Росії. Президент України пояснив, що справа не в кілометрах, а в людях. Він нагадав, що в країні загинуло багато громадян, захищаючи свою землю та незалежність. Окрім цього, президент зазначив, що Україна та інші країни не визнають тимчасово окуповані території російськими.
Також ми писали, що помічник Путіна Юрій Ушаков проінформував, що в 10-х числах листопада буде відновлено тристоронній формат переговорів "Україна-Росія-США". В Кремлі зазначили, що війна в Україні була центральною темою бесіди Путіна та Віткоффа. Віткофф розповів російському диктатору про нові підходи України та Європи до питання мирного врегулювання. При цьому, в Кремлі додали, що Путін представив Віткоффу "об’єктивну ситуацію" на лінії фронту.
Вас також можуть зацікавити новини:
- РФ піде на Дніпро та Павлоград, якщо Україна віддасть Донбас, – Зеленський
- Росія може максимально посилити удари по Україні найближчими тижнями, - ЗМІ
- Вашингтон змінює підхід до Росії: бізнес більше не прив’язують до кінця війни, - NYT
