Деталі в коментарі 24 Каналу розповів директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку" Тарас Лєсовий. За його прогнозом, наприкінці осені долар перебуватиме в межах 44,8 – 45,5 гривні, а євро в діапазоні 50 – 53 гривень.

По-перше, одним із головних ризиків залишається прискорення інфляції. У вересні споживчі ціни зросли на 2,1%, а в жовтні можуть підвищитися ще на 1,7 – 2%. Тоді річний показник сягне 10,9 – 11,2%, і це, ймовірно, спонукатиме громадян активніше купувати іноземну валюту для захисту заощаджень від знецінення.

Зауважте! Основною причиною подорожчання товарів і послуг залишається війна. Масовані російські обстріли енергетики, руйнування підприємств і логістичні труднощі збільшують витрати бізнесу, які згодом позначаються на кінцевих цінах.

По-друге, не менш важливою є ситуація на світових ринках: високі ціни на нафту збільшують потребу імпортерів в іноземній валюті, а дорожче пальне в Україні підвищує виробничі й транспортні видатки. Зрештою, напередодні зими також може зрости потреба в закупівлі енергоносіїв та електроенергії за кордоном, особливо в разі нових ворожих атак на критичну інфраструктуру.

По-третє, на гривню тисне значний дисбаланс зовнішньої торгівлі. За січень – вересень Україна імпортувала товарів на понад 75,1 мільярда доларів, тоді як експорт становив майже 29,6 мільярда.

Тарас Лєсовий

Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку"

Окремо варто згадати психологічний тиск. В умовах постійних повітряних тривог, загрози нових руйнувань і тотальної невизначеності люди природно шукають фінансової опори. Страх втратити заощадження здатен підштовхнути до купівлі валюти навіть тоді, коли об'єктивних курсових причин для цього немає. Тобто психологія може бігти попереду економіки.

Що захистить ринок від потрясінь

Дефіциту іноземної валюти в країні не очікують, навіть якщо громадяни почнуть активніше скуповувати долари та євро. За словами банкіра, можливі лише короткочасні сплески попиту, які тимчасово збільшуватимуть різницю між курсами купівлі та продажу. Водночас готівковий сегмент і надалі орієнтуватиметься на міжбанк, тож їхня динаміка буде подібною.

Головним стабілізатором залишатиметься Нацбанк, який завдяки валютним інтервенціям та режиму "керованої гнучкості" здатен згладжувати дисбаланси. І попри скорочення міжнародних резервів до 47,1 мільярда доларів, цього вистачить іще приблизно на чотири місяці майбутнього імпорту.

Важливо! Додатковий вплив на очікування учасників ринку матиме рішення регулятора щодо облікової ставки 29 жовтня.

Нагадаємо, важливу роль відіграватиме й міжнародна фінансова допомога. За даними Мінфіну, до кінця року Україна розраховує отримати від партнерів ще близько 27 мільярдів доларів для покриття бюджетних потреб. Щоправда, частина надходжень залежатиме від виконання взятих зобов'язань, тому значення матимуть не лише обсяги підтримки, а й ритмічність її отримання.