На півдні Одещини, на території Національного природного парку "Тузлівські лимани", помітили рідкісну рослину – мачок жовтий.
Про це розповів доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв. Він оприлюднив відео, на якому можна побачити яскраву та водночас ніжну квітку.
"На дворі вже глибока осінь воєнного 2026 року, а в Національному природному парку "Тузлівські лимани" ще квітне Мачок жовтий (Glaucium flavum)", - повідомив науковець.
Відео дняЗа його словами, це яскрава жовта рослина родини макових. Йдеться про рідкісний вид, що занесений до Червоної книги України.
"Ця квітка - щире і тепле привітання всім захисникам і захисницям України, завдяки кому колектив нацпарку може вести спостереження за дикою природою і реєструвати вплив війни на довкілля...", - наголосив Русєв.

Мачок жовтий: що про нього відомо
Мачок жовтий – одно-, дво- або багаторічна рослина родини макових. Також відомий під народною назвою "мак вороній". Це лікарська, декоративна та жироолійна культура. Згідно з відкритими джерелами, йдеться про трав'янисту рослину 20–50 (інколи до 100) см заввишки. Усі її частини містять жовтий молочний сік.
Трава рослини містить ізохінолінові алкалоїди апоморфінової групи: глауцин, магнофлорин, протопін, ауротензин, глауфлорин, сангвінарин, коридин, ізокоридин, хелідонін, норхелідонін, хелеритрин, хелірубін, алокриптопін, а також гіркоту глаукопікрин, слиз, смоли, рутин, фумарову (глауцинову) та диоксималеїнову кислоти, мінеральні солі. Вміст усіх алкалоїдів становить 3-4%.
Мачок жовтий поширений на морських узбережжях Атлантичної Європи, Середземного, Чорного та Азовського морів, включно з такими регіонами, як Північна Африка, Мала Азія, Кавказ, Крим. Занесений до Північної Америки, де натуралізувався і перетворився на бур'ян. Здичавілі особини можна знайти в Німеччині, Австрії, але в цих країнах популяції нестійкі і з часом зникають.
Цікаво, що цю рослину використовують в офіційній і народній медицині. Лікарською сировиною слугує надземна частина рослини під час цвітіння, яку зрізують серпом або ножем, уникаючи виривання рослини з коренем, особливо на піщаних місцях. Штучне сушіння проводять за температури 55-70 °C. Вихід готової сировини становить 20 %. Її зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях без доступу прямого сонячного проміння (термін придатності до 3 років), надалі використовують для виробництва препаратів "Глауцину гідрохлорид", "Бронхолітин", "Глаувент".
У народній медицині настій трави застосовують як сечогінний, а також як відхаркувальний, заспокійливий і протидіабетичний засіб. Зовнішньо застосовують для загоєння гнійних ран. Також цікаво, що з насіння виду добувають харчову олію, яка також придатна для виготовлення мила і спалювання в лампах.
Екологія Одещини - інші новини
Як писав УНІАН, в Одеській області, у Національному природному парку "Тузлівські лимани", в об’єктив фотопастки потрапив грицик великий – птах, якого неодноразово визнавали національним пернатим Нідерландів, а на честь виду колись навіть назвали астероїд. Науковець Іван Русєв розповів, що йдеться про великого прибережного птаха родини баранцевих. Гніздяться ці пернаті далеко від нацпарку - у болотистих районах півночі. Восени вони мігрують до Західної Європи, Африки через водно-болотні угіддя "Тузлівських лиманів".
Вас також можуть зацікавити новини:
- У Чорнобилі значно поменшало оленів: дослідники пояснили, що відбувається
- Орнітологи відстежили шлях українських лелек в Африці: що вдалось дізнатися
- Вчені недооцінили "льодовик Судного дня": новий прогноз значно гірший


