Сполучені Штати почали скорочувати військову присутність на базах Близького Сходу та виводити частину дипломатичного персоналу з регіону. За даними американських посадовців, ці заходи пов'язані із загрозами з боку Ірану та можливим відновленням масштабних бойових дій.

Про це повідомляє NBC News із посиланням на американських чиновників і джерела, обізнані із ситуацією.

Протягом останніх днів США почали передислоковувати військовослужбовців із баз у Йорданії, Катарі та Кувейті. Водночас Держдепартамент розпорядився скоротити персонал низки дипломатичних представництв, зокрема посольства в Саудівській Аравії.

У відомстві пояснили рішення загрозами з боку підтримуваних Іраном хуситів, які дедалі частіше атакують цивільні аеропорти та критичну інфраструктуру Саудівської Аравії.

Речник Центрального командування США (CENTCOM) Тімоті Гокінс заявив, що переміщення військових і техніки є частиною заходів для підтримання боєготовності.

«Ми не обговорюємо такі переміщення з міркувань оперативної безпеки. Американські війська залишаються пильними та готовими захищати американський персонал й інтереси в усьому регіоні», — наголосив він.

Чи готують США нові удари по Ірану

За даними NBC News, передислокація військових відбувається на тлі обговорення в адміністрації Дональда Трампа нових варіантів військової операції проти Ірану.

Серед можливих цілей називають тунелі та входи до іранських ядерних об'єктів, а також стратегічні острови Харг і Кешм. Перший має критичне значення для нафтового експорту Ірану, другий розташований в Ормузькій протоці.

За словами джерел, деякі радники Трампа, зокрема міністр оборони Піт Гегсет, підтримують відновлення ударів. Інші посадовці застерігають від масштабної операції без чітко визначеної мети.

Війна з Іраном триває вже восьмий місяць. За інформацією Пентагону, на Близькому Сході перебувають понад 50 тисяч американських військовослужбовців. Подібне скорочення персоналу США проводили ще в лютому, щоб убезпечити свої сили від іранських ударів у відповідь. Наразі Вашингтон планує зберегти на базах обмежений контингент для протиповітряної оборони та охорони.

За даними джерел, нова операція може бути короткотривалою, подібною до американських ударів по іранських ядерних об'єктах у червні 2025 року. Трамп також не виключав застосування надпотужної неядерної авіабомби MOAB, відомої як «мати всіх бомб», масою близько 9,5 тонни.

В адміністрації США розраховують, що посилення військового та економічного тиску може змусити Тегеран погодитися на завершення війни й відновлення роботи Ормузької протоки. За словами командувача CENTCOM Бредлі Купера, американська морська блокада вже завдала Ірану збитків на 25 млрд доларів через скорочення нафтового експорту.

Водночас остаточного рішення про нові удари Вашингтон поки не ухвалив.

Іран зберігає ракетний потенціал: що відомо про загрозу нової ескалації

Попри заяви Дональда Трампа про знищення військового потенціалу Ірану, Тегеран зберігає значні запаси балістичних і протикорабельних ракет, а також можливості для виробництва боєприпасів. Як повідомляє Bloomberg із посиланням на західних посадовців, Іран також може продовжувати отримувати ракети з Росії, хоча Москва цього не підтверджувала.

На цьому тлі зберігається ризик нової ескалації між Вашингтоном і Тегераном. Раніше Трамп заявив, що США не завдаватимуть ударів по Ірану до проміжних виборів до Конгресу 3 листопада. Водночас, за повідомленнями ЗМІ, Білий дім доручив Пентагону підготувати варіанти можливих атак, які можуть розглядатися після голосування.

Окремим джерелом напруженості залишається Ормузька протока — один із ключових маршрутів світового транспортування нафти. Трамп заявив про повний контроль США над судноплавством, хоча визнав, що Іран усе ще здатний створювати загрози для кораблів.

«Ми буквально керуємо Ормузькою протокою. У нас повний контроль», — наголосив американський президент.

Водночас Тегеран раніше також заявляв про власний контроль над протокою, заперечуючи твердження Вашингтона. Невизначеність щодо безпеки судноплавства продовжує створювати ризики для міжнародних перевезень та енергетичного ринку.

Пов’язані теми