Попри те що громадяни України формують найчисельнішу групу працевлаштованих іноземців у Польщі, їхні доходи зазвичай залишаються нижчими за середні показники по ринку. Втім, з цієї загальної тенденції чітко виділяються дві групи — це українські чоловіки віком 25–34 роки, а також, хоча й дещо меншою мірою, респонденти у віковій категорії від 45 до 54 років.

Про це пише OBOZ.UA, посилаючись на дані дослідження «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі», який компанія Deloitte підготувала для Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

Як змінилися зарплати українців в Польщі

За даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), наприкінці першого кварталу 2026 року в країні було офіційно працевлаштовано 1,2 мільйона іноземців. З них 784 тисячі — це громадяни України.

У період з 2023 по 2025 рік медіанна зарплата українців (після сплати податків) зросла на 45%. Та навіть попри це, вони заробляли лише 85% від медіанного показника загалом.

«Це свідчить про те, що останнє підвищення виплат зумовлене насамперед загальним зростанням зарплат у країні, а не суттєвим скороченням розриву в доходах між мігрантами та місцевими працівниками», — констатують автори дослідження.

Скільки заробляють українці і поляки

Медіанна місячна зарплата біженців з України залишається нижчою за загальнонаціональний рівень майже в усіх статево-вікових групах, а особливо помітним розрив стає після досягнення 55 років. Водночас винятками є:

  • чоловіки віком 25-34 роки, які заробляють 6800 злотих «на руки», тоді як всі робітники цієї ж вікової групи отримують 5300 злотих;

  • чоловіки віком 45-54 роки (із незначним перевищенням).

Водночас після 55 років відносне фінансове становище біженців відчутно погіршується. Такий розрив частково пояснюється ефектом структури порівнюваної групи: низькооплачувані громадяни Польщі в цьому віці частіше виходять на пенсію, що штучно підвищує середню медіанну зарплату серед тих поляків, які продовжують працювати.

Крім того, порівняльний аналіз по галузях демонструє найбільший розрив у рівнях доходів у сферах освіти та охорони здоров’я. Аналітики пов’язують це зі складністю визнання кваліфікації та бар’єрами для входу у регульовані професії (медики, вчителі) в Польщі.

Нагадаємо, Польща може перенести прикордонний контроль з Україною на свою територію, якщо через погіршення безпекової ситуації перевірки на східному боці кордону стануть небезпечними.

Пов’язані теми