Як передає Укрінформ, про це повідомляє Financial Times із посиланням на виробничий документ, який виданню передала українська приватна розвідувально-аналітична компанія Dallas Analytics.
У виробничому графіку, який містився в листі, надісланому заводом "Вимпел" (провідний російський розробник ракет і пускових систем) від травня 2024 року, містяться відомості про експортне замовлення на пускові установки для гелікоптерів.
Замовника в документі позначено кодовою назвою, яка в російській оборонній документації використовується для позначення Ірану.
"Вимпел" закликав інше російське оборонне підприємство — КБМ — прискорити постачання компонентів для двох типів пускових установок, АПУ-Л та АПУ-305, які встановлюються переважно на гелікоптери.
Читайте також: Ізраїль попередив США, що Іран планує застосувати хімічну зброю - NYTУ листі зазначається, що затримки можуть поставити під загрозу виконання дев’яти контрактів.
У доданому виробничому графіку вказано сім російських замовників і двох іноземних покупців. Одним із них є Китай, який замовив 192 пускові установки АПУ-305.
Інший покупець, позначений лише як «К-10», замовив 90 пускових установок АПУ-L. Рособоронекспорт — російська державна організація з експорту озброєнь — використовує позначення «К-10» для Ірану.
Обидва типи пускових установок призначені для застосування російської легкої багатоцільової керованої ракети, відомої як ЛМУР (LMUR) або «Виріб 305» — високоточної зброї, здатної вражати рухомі цілі.
Ця ракета, вперше представлена на російському форумі «Армія» у 2021 році, була прийнята на озброєння у 2022 році й відтоді активно використовується російськими військами в Україні.
У документі не було вказано, чи були ці пускові установки, призначені для Ірану, зрештою доставлені Тегерану.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський припустив, що Росія ділилася з Іраном розвідувальною інформацією, зокрема супутниковими даними.
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.
