За даними ЗМІ, Росія подала заявку до Міжнародного союзу електрозв’язку на реєстрацію супутникової мережі "Рассвет-4". За попередніми даними, цей проєкт передбачає створення угруповання із 374 супутників на висоті 800 км.

На тлі цього УНІАН звернувся до Андрія Колесника, ексрадника голови Державного космічного агентства України, експерта, який донедавна відповідав у космічному відомстві за напрям аналізу та прогнозування космічної діяльності. Він розповів, для чого РФ починає роботу над "Рассвет-4", не досягнувши запланованих результатів "Рассвет-3", чого очікувати від нового проєкту Кремля і як до цього готуватися Україні.

Перш, ніж говорити про "Рассвет-4", хотіли б уточнити у вас про попередню версію цих супутників. З відкритих джерел відомо, що щонайменше кілька з 32 запущених супутників "Рассвет-3" втратили орбіту, тоді як решта не вийшла на заплановану висоту у 800 км. Це свідчить про системні проблеми, чи про випробування РФ нового напрямку в космосі?

Відео дня

Наразі вже запущені РФ супутники "Рассвет" працюють на висоті в 510 км над поверехню землі. І цього загалом достатньо для роботи цієї системи. Щодо 800 кілометрів – РФ дійсно на початку подавала заявку до Міжнародного союзу електрозв’язку, що "Рассвет-3" буде працювати на 800 кілометрах. Але станом на сьогодні вони від цього відмовилися.

Швидше за все, вони побачили, що дуже багато часу і палива треба для того, щоб вийти на висоту у 800 кілометрів. І на тлі того, що американський "Старлінк" працює на висоті 510 кілометрів, росіяни, швидше за все, також ухвалили рішення, що такої висоти їм буде достатньо.

Що стосується системних проблем у РФ, то вони також є. Крім тих супутників, які зійшли з орбіти, були й ті, які теж могли втратити висоту, але в якийсь момент їх вдалося реанімувати. І вони знову почали набирати висоту.

Але загалом, вже після того, як РФ не вдалося досягнути своїх планів вже після першого пуску – вони планували їх проводити щомісяця, а в реальності пауза між пусками складала три місяці, то вже тоді стало зрозуміло, що "Рассвет-3" має на меті провести  етап льотно-конструкторських випробувань. І зараз швидше за все, вони їх закінчують.

Тобто фактично, на "Рассвет-3" вони натренували ці запуски? Якщо так, то чого чекати від нової версії цих супутників?

Швидше за все, "Рассвет-4" – це будуть нові супутники, вони будуть удосконалені, з виправленням тих багів, які вони мали в попередній версії. Можливо, вони по-іншому сконструюють систему, яка відповідає за живлення електричних двигунів і електричних баків. Можливо,  вони збільшують їх ємкість. Можливий й інший розвиток.

Тут варто розуміти, що й Ілон Маск постійно вдосконалював свою систему. Наприклад, він перейшов у вуглеводних газах на інші робочі тіла, ніж спершу планував. Всі ці електричні двигуни на нейтральних газах прогресують. Й остання версія в Ілона Маска на аргоні. Він достатньо легко добувається в атмосфері. він достатньо поширений і не такий дорогий. І його можна використовувати. Ми не виключаємо, що поступово й росіяни перейдуть на такий варіант.

Коли Маск запускав Старлінк, у нього була версія 0,8 – випробувальна. Далі була версія 1,0, це вже була перша серія. Потім версія 1,5, 2, потім версія 2,5 міні. І зараз вони вже на версію 3 виходять. Тобто йшов такий еволюційний розвиток цієї системи. Тобто росіянам є куди розвиватися і було зрозуміло, що "Рассвет-3" – це не остаточна версія. І після "Рассвет-4", ми, ймовірно, побачимо і "Рассвет-5" й інші версії.

Тобто якщо "Рассвет-3" була більше тестовою історією, то "Рассвет-4" вже може створювати певні загрози для України з точки зору керування БПЛА тощо?

"Рассвет-4" – це вже буде більш продвинута версія, з більшою пропускною здатністю каналів. Але щодо загроз – усе залежить від того, як швидко вони зможуть її розвертати. Якщо їм вдасться реалізувати той темп, який вони планували для "Рассвет-3", тобто щомісячні запуски – то нова версія може дуже швидко почати доставляти нам проблеми.

Але ми поки що не знаємо ані розмірів цього апарату, ані його маси, ані того, скільки супутників за один пуск вони можуть вивести на орбіту. Тому прогнозувати якісь терміни в цій ситуації складно.

Але варто розуміти, що сам по собі супутник, без термінала на землі – це лише залізяка, якою можна бавитися, керуючи у космосі. І тому важливо спостерігати й за розвитком терміналів "Рассвета". Зараз ми вже бачили якісь прототипи, які вони вже відпрацьовують. Але для виконання бойових завдань їм треба мініатюрні термінали, а це дуже висока технологія, спеціальні станки та обладнання. Чи є воно в них – це теж відкрите питання.

Якщо говорити про вже наявні у них термінали, чи може РФ використовувати їх для ударів по Україні?

Вони можуть використовувати їх на морських дронах. Щодо літальних апаратів – залежить від того, що це саме за апарт. Якщо це якась ракета, навіть міні-крилата, як от "Бандероль" чи щось інше, то вони здатні нести таку вагу. Але для дронів треба більш мініатюрні версії.

Крім того, тут питання в уніфікації та серійному виробництві цих терміналів. Адже якщо їх будуть встановлювати на дрони чи ракети, то вони фактично стануть розхідним матеріалом. І їх постійно треба буде випускати. А для цього треба велике виробництво з унікальними технологічними засобами. Працювати над цим мають лише роботи, як це відбувається в Ілона Маска. Тобто це все дуже складне завдання, як по часу, так і по витратах.

Раніше радник президента України Володимира Зеленського з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов наголошував на тому, що Україні вже треба шукати рішення для протидії російському супутниковому звʼязку. Зокрема він говорив, що РФ вже має подібне рішення для протидії Старлінкам. Чи можемо ми самостійно розробити щось подібне?

Так, у росіян дійсно є такий досвід, у нас поки що його немає. І нам теж вкрай необхідно робити свій РЕБ. Ми поки що точно не знаємо, яка частота буде у цього звʼязку. Побачимо лише тоді, коли вони вже зможуть працювати. Наразі ж нам треба розробляти, проєктувати почати виробляти ці засоби. Треба готуватися до того, аби встановлювати їх спершу на критичних обʼєктах, а потім й на всіх інших важливих.

Тобто РЕБ – це завдання номер один для інженерів. Ну і звісно ж, треба для цього окремі інвестиції.

Друге завдання – це недопущення взагалі пусків цих супутників у космос, треба паралізувати цей процес. Зокрема через удари по військовому космодрому "Плесецк", розташованому в Архангельській області. Також треба шукати, де будуть виробляти ці супутники. Але росіяни розуміють, що ми будемо до цього готуватися. І тому вони можуть планувати створити це виробництво в Москві, яка найбільш захищена з точки зору ППО.

Також під питанням російські можливості з точки зору запуску цих ракет. Ми не знаємо, наскільки був успішним наш удар 15 серпня, які пошкодження на заводі з виробництва ракет і як швидко вони можуть його поновити. Також невідомо, скільки таких ракет вони мають у своїх арсеналах. Тобто поки що дуже багато невідомого. Але щойно пройдуть перші пуски – ми відразу дізнаємося значно більше.

А чи мають взагалі українські партнери, в першу чергу Європа, аналоги такого РЕБу? Чи Україні треба працювати над ними фактично "з нуля"?

Про подібні аналоги в Європі мені невідомо. У США є такі системи. Вони вже мають понад 20 таких установок на своїх військових базах розташовують і випробовують. Загалом вони планують мати понад 150 таких установок. І вони мають бути універсальними, працювати на різних частотах.

Тобто у США такі технології є. Наскільки вони ефективні – це, я думаю, ми можемо дізнатися вже незабаром, якщо відновляться бойові дії з Іраном. Я думаю, вони під час цього й перевірять ефективність цих установок. І звісно ж, вони будуть їх надалі вдосконалювати. Тому що таких складний технологічний виріб неможливо створити, аби потім не треба було його дороблювати. Тому там може бути далеко не одна версія. Тобто США має таке рішення, а от щодо Європи – невідомо.

довідка Андрій Колесник Андрій Колесник Експерт із космічної діяльності

Андрій Колесник — експерт та аналітик із питань космічної діяльності. Колишній радник голови Державного космічного агентства України (ДКАУ), де очолював напрям аналізу та прогнозування космічної діяльності.

У космічному відомстві відповідав за стратегічне планування та оцінку розвитку світових космічних програм. Має глибоку експертизу у сферах супутникового зв'язку, ракетно-космічних технологій, аналізу діяльності іноземних космічних агентств та приватних компаній, а також питань безпеки у космічному просторі.

Вас також можуть зацікавити новини:

  • США слідом за Україною починають активніше використовувати наземних роботів: експерти розкрили подробиці
  • У Польщі вироблятимуть українські гаубиці "Богдана": ЗМІ розкрили деталі
  • Скільки балістичних і крилатих ракет має РФ: у ГУР розкрили запаси ворога