Через атаки РФ на прикордонну інфраструктуру Україна розробляє план дій із перенесення пунктів пропуску на територію сусідніх держав ЄС та готується встановити мобільні укриття на 36 контрольно-пропускних пунктах до кінця року.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.

Яка зараз ситуація із домовленостями

Сергій Деркач зазначив, що вже є практика спільних пунктів пропуску на території країни-члена ЄС. У Польщі 4 таких працюють повноцінно, ще на одному діє скоординований контроль. Це коли спершу перевіряє транспортні засоби служба однієї країни, а буквально за метр після шлагбаума – вже іншої країни.

Водночас з Молдовою у нас діє повноцінний спільний контроль: людина віддає документи і на виході їй повертають їх з усіма штампами та перевіркою двох країн.

"Зараз ми розробляємо юридично більш деталізовану "рамку", щоб такі пункти пропуску можна було створювати надалі. Оскільки з Польщею їх відкрили давно – до того як Польща увійшла до "шенгену". На сьогодні для того, щоб відкривати нові пункти пропуску з іншими країнами, нам потрібно з кожною окремо підписати угоду", – пояснив посадовець.

Така угода в України є лише з Молдовою, а з країнами-членами Європейського Союзу нема. Тому зараз активно працюють з Польщею і Словаччиною, з якими є офіційно погоджені окремі договори, але ще не підписані.

"Польща відправила цю угоду до Єврокомісії, щоб дізнатися, чи вона відповідає всім вимогам ЄС. Єврокомісія висловила зауваження щодо відповідності двох норм Шенгенському кодексу. Однак ці правки не зупиняють можливість Польщі підписати цю угоду. Зараз йдуть перемовини з Єврокомісією, щоб визначити те формулювання, яке влаштує і Єврокомісію, і Польщу. А потім зможемо ратифікувати документ", – зауважив Деркач.

Однак це не швидкий процес. Над угодою працюю вже декілька років. Насамперед під час будівництва пунктів можна робити їх спільними на стороні іншої держави. Тоді Україні не доведеться витрачати на це гроші з державного бюджету. Водночас чинні пункти пропуску залишаться працювати без змін, якщо не буде небезпеки.

Важливим моментом є російські атаки. Влітку 2026 року ворог бити по автомобільних пунктах пропуску. Спочатку в Одеській області – "Табаки", "Виноградівка", "Старокозаче", а потім прилітало вже поблизу пункту Ягодин-Дорогуськ на кордоні з Польщею на Волині. Раніше РФ атакувала лише поромний пункт пропуску на кордоні з Румунії "Орлівка".

"Тож ми повинні мати план "Б", щоб якщо, не дай Бог, така небезпека далі триватиме, і в нас буде необхідність створення альтернативи – переносу нашої частини пункту пропуску на територію іншої країни, наприклад, Польщі, тоді ця угода точно стане в нагоді. Ми планували цю угоду підписати з кожною країною-членом Європейського Союзу ще до прильотів по пунктах пропуску, щоб створювати нові, а не переносити чинні", – сказав заступник міністра.

За його словами, пункт пропуску утримує та держава, на території якої він розташований. Зараз таку угоду направили до Румунії та Угорщини, але від них ще немає зворотного зв'язку. З Румунією є план побудови нових п'яти пунктів пропуску на їхній стороні, раніше це було закріплено відповідним меморандумом. З Польщею та Словаччиною поки не плануються будівництва нових пунктів пропуску, бо є план розбудови чинних.

Які основні зміни

У випадку запуску спільних пунктів пропуску зміни для пасажирів та великих перевізників залежатимуть, від того, яким буде інфраструктурне рішення. Коли один пункт пропуску і дві країни працюють синхронно, то час проходження кордону трохи зменшується.

"Але щоб сильно зменшились черги, потрібно створювати нові пункти. І тут питання в тому, будувати спільний чи два по різні стороні кордону. Нові пункти знімають питання черг, бо більше пунктів – більше можливостей для перевізника чи водія вибрати місце, де перетинати кордон. У такий спосіб черга зменшується усюди. Якби окремі пункти пропуску переробити на спільний, то час проходження кордону все-таки знизиться, але не глобально", – наголосив Деркач.

Українські прикордонники та митники на території ЄС керуватимуться правилами України, але також угодою, яка встановлює права і обов'язки сторін: що вони можуть і не можуть робити. Ця угода має бути ратифікована парламентом, після чого вона стане частиною українського законодавства.

Зараз працюють над мобільними укриттями на пунктах пропуску, які зараз потрапляють під атаки. А у пунктах пропуску, які перебувають на етапі реконструкції чи будівництва, повноцінно створюють укриття. Зокрема, збудували велике укриття на пункті пропуску Біла Церква на Закарпатті на кордоні з Румунію, який нещодавно відкрили. До кінця року у планах встановити укриття на більшій кількості пунктів, можливо, навіть на всіх пунктах пропуску.

"Думаю, що Молдова і Польща точно бачать ризик, бо атаки на пункти пропуску були в 100 метрах від них. Польща вже видала доручення опрацювати питання з укриттями на кожному пункті пропуску. У Молдові вже є вказівка до забезпечення безпеки під час повітряних тривог, вони працюють над встановленням укриттів. По іншим країнах я ще не бачив, щоб вони почали подібну роботу", – сказав посадовець.

Плани до 2030 року

Як зауважив Сергій Деркач, є Стратегія розбудови пунктів пропуску до 2030 року. Вже зараз добудовують міст між населеними пунктами Ямпіль і Косеуць з Молдовою, там буде новий пункт пропуску.

"Сподіваємось, до кінця цього року, або на початку наступного його відкрити. Плануємо два пілотних проєкти – перенос пунктів пропуску з чинних на територію Молдови. Очікуємо, що до кінця року зможемо повноцінно розпочати їх роботу вже на території сусіда двома службами і у такий спосіб створити спільні пункти пропуску. Зараз вони функціонують у форматі окремих пунктів – на території України і Молдови", – поділився він.

Коли у майбутньому Україна стане країною-членом Європейського Союзу і Шенгенської зони, то не буде пунктів пропуску як таких. Тому план – відходити від будівництва великих пунктів пропуску, а все будувати на тимчасових конструкціях – модулях, які можна швидко поставити і прикордонники, митники одразу там працюватимуть. А коли буде потреба, можна буде їх зняти і використовувати за іншим призначенням, а не вкладати великі кошти в розбудову прикордонної інфраструктури.

Хто фінансує

В основному план до 2030 року здійснюють за фінансування України, але, зокрема, за підтримки Європейського Союзу. Зараз декілька пунктів пропуску фінансуються за Connecting Europe Facility. У цю програму подавали проєкти, виграли гранти і отримують 50% фінансування.

"Наприклад, за європейські кошти на 50% фінансують розширення пункту пропуску Порубне на кордоні з Румунією. Також за кошти ЄС розбудовують пункт пропуску "Лужанка" на кордоні з Угорщиною та велику сервісну зону біля пункту пропуску "Ягодин". Окрім цього, залучаємо ще фінансування Європейського інвестиційного банку. Буквально два тижні тому міністр підписав угоду на 60 млн євро. Це саме ті кошти, які підуть на розбудову прикордонної інфраструктури", – додав заступник міністра.

Нагадаємо, що новий прикордонний пункт пропуску з Румунією "Біла Церква - Сігету - Мармацієй" розрахований на середній потік у 400 легкових машин за добу в обидва боки. Проте в пікові періоди та за умови високої інтенсивності руху ця цифра може зростати до 500 автівок.

Пов’язані теми