Останніми сезонами Європу неодноразово шокував заполярний норвезький Буде-Глімт.
І що ми бачимо зараз?
"Блискавки" все ще здатні перемогти Боруссію Дортмунд (1:0), проте Баварія розбирає їх на частини (0:5).
Натомість новий чемпіон Норвегії Вікінг виходить проти мюнхенців – і видає 3:3 за неймовірної драматургії, з голом на останній хвилині.
То хто ці хлопці? Звідки взялися?!
***
"Я міг би грати ще 90 хвилин. Я неймовірно пишаюся цим. Чекав на цей матч всі 34 роки", – каже капітан Вікінга Златко Трипич.
Ключова фігура у новітній історії Вікінга, він прибув сюди із молдовського Шерифа у 2018-му, коли команда зі Ставангера виступала у 2-му дивізіоні. Спочатку йшлося лише про підтримання форми, бо хорват мав і кращі варіанти, проте зрештою його захопила ідея підняти з дна колись великий норвезький клуб.
Златко Трипич
Вікінг
Вікінг, на секунду, аж 8 разів виступав у Кубку європейських чемпіонів. Востаннє – у 1992-му, де ледь не зупинив майбутнього тріумфатора – Барселону (0:0, 0:1).
Цю команду в різні часи тренували Рой Ходжсон та Білл Фоулкс, що вижив у Мюнхенській катастрофі 1958-го. Вікінг також виховав відомих гравців АПЛ Еріка Невланда, Бреде Хенгеланда, Томаса Мюре. Ну, але ряд невдалих менеджерських рішень, покупок – і стався занепад, що досяг найнижчої точки якраз, коли сходила зірка Буде-Глімта.
Озираючись назад, Вікінг врятував анахронізм, який вже ніде не зустрінеш, – дует тренерів. Б'ярте Лунде Аарсхайм та Мортен Єнсен очолили Вікінг у 2021-му без професійного досвіду тренерства. Так-то перший працював у банку, а другий – у нафтовій компанії.
"Це особлива історія. Ми народилися фанатами Вікінгу, ми грали у Вікінгу, ми разом працювали асистентами тренерів. Ну, і в нас народилася ідея колись очолити Вікінг. Ми вирішили зробити це разом. Так вийде краще", – каже Аарсхайм.
І позаяк ідея аж надто смілива, Єнсен додає: "Якщо ти іноді наважишся йти проти норми, то можеш досягти великих результатів. Якщо ви збираєтеся наслідувати та робити те, що роблять усі інші – ймовірно, ви станете поганою копією".
Вікінг
Отак-от вони взялися за роботу.
Передусім йшлося про пошук нових гравців – здатних розвиватися й виходити на інший рівень.
"Вони зрозуміли, що мають повернутися до свого коріння та зробити так, щоб мешканці Ставангера пишалися Вікінгом і стали частиною клубної родини. В команду влилося багато місцевих хлопців, клуб вклався в академію. Але були й трансфери", – розповідає подкастер Ларс Рісан.
Наступний крок – прищеплення нової ідентичності. Вікінг мав заграти швидко, агресивно, вертикально; максимально використовувати кожен стандарт – навіть аут.
Ну, і дрібка фарту – куди без неї?
Ставангер-бо – центр норвезької нафтової промисловості, і найбільшим спонсором клубу є місцевий енергетичний гігант Lyse. Усе строго в рамках фінансового фейр-плею – тому, наприклад, сьогодні бюджет Вікінга 17-20 млн євро, тоді як Буде-Глімт завдяки заробіткам в ЛЧ має 60-70 млн, проте навіть так нафта – це стабільність, і Єнсен з Аарсхаймом могли думати лише про гру.
Вже в сезонах-2021 та 2024 їхня команда фінішувала третьою в норвезькому чемпіонаті та пробивалася до єврокубків.
Читайте також :
Відео
Фото
Багато шарів успіху Буде-Глімта: від "життя на свіжому повітрі" до плейоф Ліги чемпіонів
Ну, а в чемпіонаті-2025, коли Буде-Глімт порядно втомився в ЛЧ, Вікінг використав шанс та після 7 поспіль перемог у фінальних турах здобув титул – вперше з 1991 року.
"Сподіваюся, це не єдиний раз, коли я це переживу. Це важлива подія, що об'єднала усе місто. Виглядало так, ніби ми пішли на стадіон та всі разом влаштували грандіозне свято", – каже Рісан.
Усе в них спрацювало – і вінгер Трипич, який видав двозначні цифри у трьох поспіль сезонах, чого тут ще не бувало; і академія, чий вихованець Едвін Остбе влітку відбув до Вест Гема за 12,9 млн євро; і легіонери, як-от данець Петер Крістіансен та новозеландець Джанні Стенснесс, внесли великий вклад.
Виявляється, так буває.
"Це все майже нереально. Ми говорили лише про Лігу конференцій – мовляв, треба вчитися там, тоді переходити в Лігу Європи. Але за фактом ми просто влилися в найбільшу вечірку у футболі. Нереально", – визнає Аарсхайм.
Єнсен, який постійно десь поруч, додає: "Ми їдемо до Англії, до Німеччини, до Італії, до Іспанії. Ми їдемо до Наполі, на колишній стадіон Дієго Марадони, до Атлетико Мадрид, де зіграємо з командою Дієго Сімеоне. Та у нас справжній шведський стіл!"
І при тому вони не лише б'ються в ЛЧ, а й претендують на новий титул вдома. За 5 турів до фінішу у Вікінга та Буде-Глімта по 59 очок. На норвезьких градусниках холодно, але як же спекотно на їхніх стадіонах!
Їй-богу, цей феномен ще будуть вивчати десятиліттями. Те, як Норвегія за вуха витягнула власний чемпіонат з багнюки – це настільки красиво, наскільки й сенсаційно.
