Наявність медичних обмежень не звільняє бійця від обов'язку виконувати розпорядження командування, якщо немає прямих доказів неможливості виконати конкретне завдання. Між станом здоров'я військового та дисципліною в війську є чіткі межі. Про це йдеться в оприлюдненій постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо справи №380/19903/24.
AdvВідомо, що в липні 2024 року мобілізований солдат відмовився заступити на бойове чергування у присутності особового складу роти. Своє рішення військовий пояснив раптовим погіршенням самопочуття та наявністю довідки військово-лікарської комісії, яка визнала його обмежено придатним до служби.
За висновком лікарів, боєць не міг служити у десантно-штурмових військах, морській піхоті чи на флоті, проте вважався придатним до підрозділів забезпечення або навчальних центрів. Попри цей статус, за місяць до інциденту солдата призначили командиром стрілецького відділення, і він без заперечень ніс службу на бойовій посаді.
РекламаНа думку позивача, відповідач неправильно витлумачив висновок військово-лікарської комісії №4683, безпідставно встановив факт порушення військової дисципліни та застосував до нього дисциплінарне стягнення і зменшив грошове забезпечення, що стало підставою для звернення до суду– йдеться в постанові.
Командування військової частини провело службове розслідування, оголосило бійцю сувору догану за відкриту відмову виконати бойове розпорядження та позбавило додаткової винагороди за липень 2024 року. На час розслідування військовослужбовець отримував лише базовий посадовий оклад, надбавку за звання та вислугу років, втративши значну частину щомісячного доходу.
ПальнеСередні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Позиція судів та аргументи бійця
Військовослужбовець у суді позивався на Статут внутрішньої служби ЗСУ, який прямо забороняє призначати хворих на бойове чергування. Проте Львівський окружний адміністративний суд та Восьмий апеляційний адміністративний суд повністю відхилили позовні вимоги.
Суди перших двох інстанцій звернули увагу, що на момент відмови боєць не надав жодних медичних документів, які б фіксували різке погіршення здоров'я саме того дня. Крім того, військовий раніше не подавав рапортів про переведення до тилових підрозділів через свій стан.
РекламаЩо постановив Верховний Суд
Переглядаючи справу, Верховний Суд підкреслив, що висновок військово-лікарської комісії є обов'язковим для командирів і не може ігноруватися під час визначення обов'язків бійця. Судді окремо застерегли: попередня згода служити на бойовій посаді не позбавляє людину права посилатися на медичні діагнози в майбутньому.
Водночас наявність будь-якої довідки ВЛК не є автоматичним дозволом саботувати накази.
Без установлення причинного зв'язку між визначеними в ній обмеженнями та неможливістю виконання конкретного наказу довідка ВЛК не дає підстав для висновку про правомірність відмови позивача від його виконання…. Такі обставини мають оцінюватися в сукупності з іншими доказами, які підтверджують або спростовують зв'язок між станом здоров'я та відмовою виконати відповідний наказ– зауважив суд.
Оскільки позивач не зафіксував документально погіршення стану здоров'я у день чергування, Верховний Суд залишив рішення попередніх судів у силі, визнавши накладення догани та зняття додаткової грошової винагороди цілком правомірними.
РекламаНагадаємо, раніше Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у скасуванні наказу про призов через відсутність доказів звернення до Центральної ВЛК та підтверджень неправомірності первинного висновку ВЛК.
Суди не можуть переглядати медичні діагнози, а лише перевіряють дотримання процедур при прийнятті рішень медичними комісіями.
При цьому українські військові дійсно натрапляють на труднощі в отриманні медичної допомоги та проходженні військово-лікарської комісії. Оформлення звільнення часто затягується, що змушує військовослужбовців звертатися до суду для захисту своїх прав.
