В українському фольклорі побутувала легенда про чоловіка, якому Бог доручив віднести до моря мішок із різним гаддям. Усередині були плазуни, комахи та інша нечисть, яку потрібно було втопити. Чоловікові суворо заборонили розв'язувати мішок і заглядати всередину.
AdvОднак цікавість виявилася сильнішою за наказ. Дорогою чоловік таки розв'язав мішок — і звідти почали розповзатися змії та інші створіння. Частина з них поховалася в болотах, частина розповзлася по землі. Зібрати все назад чоловік уже не зміг.
За легендою, Бог покарав його за непослух і перетворив на лелеку. Відтоді птах мусить збирати гаддя, яке сам колись випустив на волю. Етнологиня Наталя Громова описує це у науковій статті "Українські традиційні уявлення про походження тварин". Дослідниця пояснює, що такі оповіді належать до етіологічних легенд – народних історій, які пояснювали походження тварин або окремих природних явищ. У цьому випадку легенда також мала повчальний зміст: показувала, до чого може призвести порушення заборони.
РекламаЛелека, який колись мав людське ім'я
Ця легенда має давню історію. Ще 1896 року етнограф Володимир Доманицький записав її в селі Яполоть на Поліссі. Про цей запис згадує етнологиня Ірина Несен у дослідженні "Лелека в народних уявленнях Правобережного Полісся". Тобто історія про чоловіка, який через цікавість випустив із мішка гадюк і став лелекою, побутувала серед українців ще понад століття тому.
У різних місцевостях чоловік навіть мав ім'я. Наприклад, у записі з села Буки на Житомирщині його називали Іваном, а в іншому варіанті фігурував Адам. Подібні оповіді побутували не лише на Правобережному Поліссі, а й в українських Карпатах.
Водночас лелека в народній уяві мав і зовсім інший образ – доброго птаха, пов'язаного з домом, родиною та щастям. Тому легенда про його провину не скасовувала пошани до нього: українці вірили, що оселя, на якій він звив гніздо, матиме добру долю.
Життя наших предків у давнину було тісно переплетено з природою, погодними явищами, поведінкою тварин. Деякі речі, які відбувалися у їхньому житті вони пов'язували з містикою. Дуже вірили у злих духів й могли через них наробити чимало лиха.
