Денис народився та мешкав у селі Микулинці на Вінниччині.
Після школи здобув фах кухаря-кондитера у професійно-технічному училищі.
Відслужив строкову, працював за спеціальністю.
У перші дні великої війни, у лютому 2022 року, пішов добровольцем. Служив у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді. Воював на Миколаївщині, звільняв Херсон, боронив Соледар і Покровськ, де отримав важке поранення.
Після тривалої реабілітації повернувся у стрій.
Денис воював на Сумщині та в Курській області, згодом перевівся до стрілецького батальйону Залізної бригади.
«Грамотний, досвідчений воїн. Вражав вмотивованістю і «зарядженістю» бити ворога, - згадує побратим. - Мав обмеження за станом здоров’я після поранення, міг служити у тилу, але обрав бойовий підрозділ».
«Його хоробрість, справедливість та людяність викликали повагу, - додає другий товариш. - До його слів дослухалися і солдати, і офіцери. Дуже не вистачає нашого Денчика».
За словами командира підрозділу, сержант Котляров був лідером у колективі. Як командир відділення кулеметного взводу, вміло керував підлеглими в бою. У підрозділі й досі розповідають новобранцям, як Денис з побратимами, виявивши винахідливість та відчайдушність, захопили полоненого.
На останнє бойове завдання Денис разом із двома побратимами з Нової Зеландії та Колумбії виїхали 7 жовтня 2025 року. Незабаром зв'язок з групою пропав. Відтоді військові вважалися безвісти зниклими.
Пошуки тривали рік. Лише нещодавно експертиза ДНК підтвердила, що сержант Денис Котляров загинув від удару ворожого дрона торік 7 жовтня поблизу Колодязного на Харківщині. Доля іноземців з’ясовується…
Поховали воїна у рідних Микулинцях. Йому назавжди 28 років.
Пам’ять і слава!
Ігор Петрук
Фото: 3 окрема важка механізована Залізна бригада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.
