Про ініціативу на острові Корву розповів фотограф Андреа Дзаненга в матеріалі для британського видання The Guardian. Автор побував на острові, щоб задокументувати, як місцева громада, волонтери та природоохоронці об'єднуються заради захисту морських птахів.
Чому на острові Корву щороку вимикають вуличне освітлення?
Корву – це найменший і найпівнічніший острів Азорського архіпелагу, що належить Португалії. Тут живуть лише близько 450 людей, які щороку восени на 5 ночей вимикають громадське освітлення, щоб допомогти молодим буревісникам Кори дістатися океану.
Ініціатива виникла через проблему, яку місцеві жителі помітили ще у 1991 році. Тоді громада звернула увагу на велику кількість загиблих молодих птахів. Виявилося, що штучне освітлення заважає їм орієнтуватися під час першого польоту. Пташенята буревісника Кори проводять у гніздах близько 3 місяців.
Коли настає час залишати їх і летіти до океану, молоді птахи визначають напрямок за зорями. Однак світло вуличних ліхтарів збиває їх з курсу. Замість того щоб летіти до води, вони потрапляють на освітлені вулиці єдиного селища острова Віла-ду-Корву і можуть розбитися.
Спочатку місцеві жителі почали самостійно шукати птахів уночі та рятувати тих, які впали на землю. Згодом ця практика переросла в ширшу природоохоронну кампанію. У 1995 році уряд Азорських островів започаткував програму SOS Cagarro, присвячену захисту буревісників. До неї долучили інші 8 островів архіпелагу. Пізніше роботу розширила Португальська спілка з вивчення птахів (SPEA). З 2019 року Корво почав повністю вимикати громадське освітлення на 5 ночей щороку.
ПальнеСередні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Як місцеві жителі рятують молодих буревісників?
У темряві волонтери обходять вузькі вулиці Віла-ду-Корву та шукають птахів, які втратили орієнтацію й опинилися на землі. До цієї роботи долучається і молодь. Волонтери залишаються на чергуваннях навіть глибокої ночі, збирають врятованих пернатих і рахують їх.
Знайдених птахів поміщають у картонні коробки, де вони можуть безпечно провести ніч і відновитися. Наступного дня їх випускають зі скелі неподалік океану. Так молоді буревісники отримують ще один шанс успішно дістатися води. До захисту птахів долучаються не лише волонтери, а й фахівці з охорони природи.
Наприклад, лісничий Корву Руї Піментел працює безпосередньо на місці, допомагаючи зберігати популяцію буревісників. Окрему загрозу для пташенят становлять коти, які можуть нападати на них у гніздах. Тому команда SPEA встановила біля місць гніздування ультразвукові пристрої, що мають відлякувати хижаків.
Морська біологиня Таніа Піпа, яка працює в SPEA, щороку приїжджає на Корву з острова Сан-Мігел, найбільшого в Азорському архіпелазі. Вона перевіряє як природні, так і штучні гнізда буревісників, стежачи за станом птахів. За інформацією кампанії SOS Cagarro, з 2015 року на Азорських островах вдалося врятувати понад 30 тисяч молодих буревісників Кори. Близько 6 тисяч із них знайшли саме на Корву.
При цьому мешканців не зобов'язують вимикати освітлення у власних будинках, хоча багато хто робить це добровільно. Фотограф Андреа Дзаненга розповів, що вперше дізнався про ініціативу під час другої поїздки на Корву в червні 2024 року. До цього він уже спостерігав за буревісниками у відкритому морі під час попередніх подорожей до Азорів. Проте про нічне вимкнення світла довідався лише після того, як побачив відповідну наліпку в місцевому магазині.
Саме це спонукало його повернутися на острів і задокументувати незвичну практику. Особливо важливо залучати до таких ініціатив молоде покоління, щоб воно вчилося дбати про природу. Для мешканців острова буревісники є невіддільною частиною місцевого середовища. Без цих птахів Азорські острови втратили б частину своєї ідентичності.
Де розташований острів Корву: дивитись на картах
