Місцеві жителі знайшли кілька металевих предметів, розкиданих на лісистому схилі за кілька метрів один від одного, і передали їх історику Антонію Мойсею. Він очолює кафедру суспільних наук та українознавства, йдеться на сайті Буковинського державного медичного університету.
AdvСпершу знахідки не здавалися людям цінними, але вчений помітив під брудом і корозією залишки кольорової емалі. Це підказало, що речі можуть мати археологічне значення. Колекція включає пряжку розміром 21 на 22 міліметри, декоративну ремінну накладку та три круглі металеві бляшки.
Нинішній вигляд пряжки пояса / Зображення: Буковинський державний медичний університет
Пряжка з мідного сплаву зберігає жовту, зеленувато-бірюзову та темно-синю емаль. Видовжена накладка має світліші та синьо-зелені елементи. На звороті накладки стирчить штифт, тому колись її кріпили до шкіряного паска чи подібного матеріалу. Штифти мають і три менші бляшки. Антоній Мойсей вважає, що всі п'ять предметів могли входити до одного комплекту ремінної гарнітури, хоча їхнє точне розташування залишається невідомим.
Реклама ПальнеСередні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Вчений також виконав графічну реконструкцію того, як прикраси могли виглядати разом. Це інтерпретація на основі збережених речей, а не цілий пасок, який хтось знайшов на первісному місці.
Учені пов'язують знахідки з Римом
Ключова ознака зв'язку з Римом – кольорова виїмчаста емаль. Давні майстри клали кольоровий матеріал у заглиблення на поверхні металу й так створювали міцні візерунки. Мойсей порівняв конструкцію, техніку оздоблення та орнаменти з матеріалами з римських провінцій. Найближчі аналогії належать переважно до II – III століть нашої ери, зокрема до римської Дакії, більша частина якої лежала на території сучасної Румунії. Дослідник наголошує, що дату визначив через порівняння, а не через радіовуглецевий аналіз чи шар розкопок із надійним датуванням.
Чи міг пасок належати сарматському вершнику?
Одна з гіпотез свідчить, що гарнітура належала сарматському воїну-вершнику. У II – III століттях сармати жили в Північно-Західному Причорномор'ї та на сусідніх із Буковиною землях. Вони користувалися римським спорядженням, яке діставали через торгівлю, військові контакти або як трофеї. До того ж сарматські вершники не лише воювали проти Риму, а й служили в римській армії та брали участь у її походах.
РекламаМойсей також шукав паралелі серед матеріалів карпатських курганів і черняхівської культури, проте, за його попередньою оцінкою, близького аналога пряжці там немає. Без поховання, поселення чи супутнього військового спорядження сарматський зв'язок лишається лише припущенням. Римський стиль виготовлення не доводить, до якого народу належав власник речей.
Попередні знахідки
Це не перша римська знахідка в цьому районі Чернівців. Раніше там знайшли срібну монету із зображенням імператора Траяна, який правив у 98 – 117 роках нашої ери, та уламки давніх амфор із місцевого поселення.
Нові артефакти лишають запитання без відповідей. Знахідки лежали на схилі в різних місцях, тож неясно, чи їх загубили разом, чи вони походять із більшого скарбу. Мойсей планує завершити наукове дослідження й передати артефакти до Чернівецького обласного краєзнавчого музею.
